Группа дослідників з Єльського університету (США) у новому дослідженні прагнули краще зрозуміти, чому мозок деяких людей більше схильний до параної, ніж інших.
Параноя є досить неприємним розладом психіки, за якого людина стає ірраціонально підозрілою і деколи вірить, що оточуючі мають намір її обдурити або заподіяти фізичну шкоду. Хоча сам розлад непогано вивчено з психіатричного погляду, фізіологічний механізм, що призводить до цього стану, досі залишається загадкою.
Дослідники з США спробували систематизувати всі вже наявні наукові знання з цього питання, а також провела низку тестів, які дали змогу зробити важливе відкриття. Результати своєї роботи вони опублікували в журналі Cell Reports.
Науковці поспостерігали за поведінкою 20 мавп, частина з яких були здоровими, а частина мали різні пошкодження мозку. Аналогічним спостереженням піддали 1225 людей, деякі з яких демонстрували виражену параноїдальну поведінку.
Під час експерименту піддослідним пропонували виконати на екрані монітора просту дію, що має призвести до винагороди. Однак імовірність отримання нагороди залежала від складності завдання, і правильний варіант дії учасникам доводилося знаходити дослідним шляхом, пробуючи різні варіанти. При цьому розташування на екрані правильних варіантів періодично змінювалося.
Після серії таких тестів дослідники з"ясували, що мавпи з травмою орбітофронтальної кори головного мозку частіше вибирали один і той самий варіант, навіть якщо він не приносив винагороди. А мавпи з ушкодженнями медіодорсального таламуса мозку навпаки постійно міняли тактику, навіть якщо знаходили правильний варіант, що приносив винагороду.
На думку вчених, тварини з таким пошкодженням мозку сприймали навколишнє середовище як особливо мінливе. Таку ж поведінку демонстрували й піддослідні люди з яскраво вираженими симптомами параної.
Автори публікації вважають, що отримані під час експерименту дані дають краще розуміння причин параної і вказують на роль медіодорсального таламуса при цьому розладі. У теорії це має допомогти у створенні ліків, які полегшують стан пацієнтів із параноєю.
Параноя є досить неприємним розладом психіки, за якого людина стає ірраціонально підозрілою і деколи вірить, що оточуючі мають намір її обдурити або заподіяти фізичну шкоду. Хоча сам розлад непогано вивчено з психіатричного погляду, фізіологічний механізм, що призводить до цього стану, досі залишається загадкою.
Дослідники з США спробували систематизувати всі вже наявні наукові знання з цього питання, а також провела низку тестів, які дали змогу зробити важливе відкриття. Результати своєї роботи вони опублікували в журналі Cell Reports.
Науковці поспостерігали за поведінкою 20 мавп, частина з яких були здоровими, а частина мали різні пошкодження мозку. Аналогічним спостереженням піддали 1225 людей, деякі з яких демонстрували виражену параноїдальну поведінку.
Під час експерименту піддослідним пропонували виконати на екрані монітора просту дію, що має призвести до винагороди. Однак імовірність отримання нагороди залежала від складності завдання, і правильний варіант дії учасникам доводилося знаходити дослідним шляхом, пробуючи різні варіанти. При цьому розташування на екрані правильних варіантів періодично змінювалося.
Після серії таких тестів дослідники з"ясували, що мавпи з травмою орбітофронтальної кори головного мозку частіше вибирали один і той самий варіант, навіть якщо він не приносив винагороди. А мавпи з ушкодженнями медіодорсального таламуса мозку навпаки постійно міняли тактику, навіть якщо знаходили правильний варіант, що приносив винагороду.
На думку вчених, тварини з таким пошкодженням мозку сприймали навколишнє середовище як особливо мінливе. Таку ж поведінку демонстрували й піддослідні люди з яскраво вираженими симптомами параної.
Автори публікації вважають, що отримані під час експерименту дані дають краще розуміння причин параної і вказують на роль медіодорсального таламуса при цьому розладі. У теорії це має допомогти у створенні ліків, які полегшують стан пацієнтів із параноєю.
