Під звуки сирени — ти в моїх думках,
Тремтить моє серце, але не від страху.
Світ застиг у повітрі, у чорних рядках,
А я шепочу — “Ти моя маленька птаха”.
Твої очі — мов вікна в забутий наш світ,
Де не було вибухів, болю й прощань.
Твій голос — мов арфа, що виконує хіт,
Ніжний дотик рук — надія моїх сподівань.
Ми ховаємось в тіні бетонних стін,
Але разом — і значить, живі.
Навіть сирена не зруйнує той чин,
Що кохання тримає в крові.
Я кохаю твій погляд крізь гуркіт і сльози,
І вірю: пройде ця ніч без кінця.
Бо навіть війна, що стоїть на порозі,
Тремтить моє серце, але не від страху.
Світ застиг у повітрі, у чорних рядках,
А я шепочу — “Ти моя маленька птаха”.
Твої очі — мов вікна в забутий наш світ,
Де не було вибухів, болю й прощань.
Твій голос — мов арфа, що виконує хіт,
Ніжний дотик рук — надія моїх сподівань.
Ми ховаємось в тіні бетонних стін,
Але разом — і значить, живі.
Навіть сирена не зруйнує той чин,
Що кохання тримає в крові.
Я кохаю твій погляд крізь гуркіт і сльози,
І вірю: пройде ця ніч без кінця.
Бо навіть війна, що стоїть на порозі,
