RanGe_LoveR
Пользователь
Ось ми і наблизилися до моменту, коли речі, про які писали Айзек Азімов, Філіп Дік та Артур Кларк, поступово стають реальністю.
Ми можемо радіти цьому та підтримувати технологічний прогрес; хтось буде проти й навіть застерігатиме про незворотний кінець людства в результаті повстання машин, але ігнорувати чи заперечувати вже не вийде — роботи вже серед нас.
За останній рік ціла низка компаній оприлюднила свої інноваційні розробки, частина вже втілила прототипи в життя.
Ще зовсім нещодавно на Ілона Маска дивилися як на дивака, хвора фантазія якого вигадала чергову нісенітницю, але і тут він виявився провидцем. На цьогорічній презентації він показав світу Optimus Gen 2, який, за його словами, може стати найбільшим продуктом компанії в майбутньому.
Вже цього року творець Tesla, xAI та Neuralink планує випустити 5000 роботів Optimus із подальшим масштабуванням виробництва до 1 млн роботів на рік протягом п’яти років.
За словами Маска, Optimus є найрозвиненішим гуманоїдним роботом у світі, а Tesla — єдина компанія, здатна виробляти таких роботів у великих масштабах.
Такий технологічний гігант, як Nvidia, також не залишається осторонь тренду, а Дженсен Хуанг зазначив, що Tesla Optimus може запустити нову індустрію вартістю кілька трильйонів доларів.
Дивлячись на те, що він робить зараз, стає цікаво: що він зможе робити через кілька років? Якщо Tesla зможе довести його безпечну роботу в реальному середовищі, це може стати революцією, про яку попереджали в книжках ще кілька десятиліть тому.
Уявіть, що рутинні завдання, які зараз забирають години, виконує робот, а ми можемо займатися творчістю, керувати процесами або просто відпочивати… або ж шукати роботу.
На думку Маска, Optimus зможе стати «неймовірним хірургом», а отже, межі адопшену майже безмежні. До речі, саме Optimus має першим відправитися на Марс у 2027 році:
У перші подорожі ми відправимо роботів, щоб вони могли дослідити та підготувати шлях для людей.
Але не Маском єдиним. Вірогідно, він задав цей тренд, проте на ринку вже з’являються цілком конкурентоздатні гравці — принаймні, виходячи з того, що демонструють їхні прототипи.
Наприклад, Figure AI — американський стартап, заснований у 2022 році. Всього за рік оцінка компанії зросла з ~$2,6 млрд до ~$39 млрд у 2025 році. Компанія планує масштабувати роботів як на виробництвах, так і в комерційних ланцюгах, замінюючи людей у рутинних або складних фізичних роботах, а поштовий гігант UPS уже веде переговори щодо впровадження їхньої продукції для роботи на складах і в логістиці.
Буквально днями інша компанія з Пало-Альто — 1X Technologies — відкрила попередні замовлення на Neo, гуманоїдного робота для дому вартістю $20 тис., який, за словами розробників, є «першим у світі комерційним гуманоїдним роботом, створеним для покращення життя вдома».
Цікаво те, що засновник компанії Бернд Бьорніх розпочав роботу над робототехнікою ще у 2014 році в Норвегії. У 2023 році OpenAI очолила інвестиційний раунд на $23,5 млн, а вже наступного року 1X залучила ще $100 млн у Series B. Тут також не обійшлося без участі Хуанга, адже компанія уклала стратегічний альянс із Nvidia.
На 10-хвилинній відеопрезентації робот допомагає з побутовими завданнями: носить коробки, прибирає, миє посуд, повторює рухи і навіть танцює. Хоча поки й не так вправно, проте ця гонка лише набирає обертів.
Інженери Піднебесної також не сидять склавши руки. Китайська компанія Unitree представила людиноподібного робота за ціною менше ніж $6 000, а Пекінська компанія Noetix Robotics — Bumi, гуманоїда заввишки 94 см за ціною ¥9 998 ($1 400). І хоча ціна цілком відповідає функціоналу, а вироби більше схожі на «Optimus’a з AliExpress», ми чудово розуміємо, на що здатна ця китайська «фабрика всього».
The Economist зазначив, що Китай уже вступив у гонку, і, враховуючи його виробничі ресурси, “супротивника” не слід недооцінювати. Наприклад, AgiBot залучив інвестиції від конкурентів Tesla — BYD і Tencent. UBTech оголосила про плани випустити 500–1 000 одиниць у 2025 році й понад 10 000 у 2027-му, ціна яких сягатиме $70 тис., а Unitree демонструє свої творіння на державних шоу, маючи серед інвесторів Meituan, Tencent та BYD.
Чого тільки вартий напівмарафон для гуманоїдних роботів, що відбувся в Пекіні 19 квітня. Хтось упав на старті, хтось ударився об огорожу, але 18 роботів успішно подолали дистанцію 21,1 км. Переможець завершив трасу за 2 години 40 хвилин. Для людей це було дивним видовищем, але воно символізує амбіції Китаю у технологічній конкуренції зі США.
Спостерігаючи за цими прототипами сьогодні, логічно зробити висновок, що масштабуватися процес буде, вірогідно, у геометричній прогресії. Аналітики Morgan Stanley зазначили, що ринок гуманоїдів може зрости до $5 трлн до 2050 року.
Завжди цікаво фантазувати, до чого це все може привести, адже паралельно з прогресом у сфері роботів і гуманоїдних “помічників” у нас є інша складова, яка додає ще більше барв цьому питанню, — ШІ. Уже сьогодні цей сектор залучає сотні мільярдів інвестицій, кожен техгігант прагне створити власну унікальну модель, а наддержави відкрито заявляють про технічно-інтелектуальну гонку на випередження. Провідні компанії переманюють найкращих спеціалістів за неймовірні суми одна в одної, дизайнери насторожено стежать за прогресом, а держустанови вже впроваджують окремі рішення у свої застарілі процеси. І це все — на базі звичного нам ШІ.
Якщо уявити можливий розвиток робота саме як фізичного асистента, то першими на думку спадають такі речі: він стане сильнішим, можливо, швидшим, точніше виконуватиме поставлені завдання, а вартість поступово знижуватиметься. Але якщо додати у формулу можливий — точніше, найбільш ймовірний — сценарій прогресу ШІ?
Я говорю про AGI — штучний загальний інтелект, тобто машини, які не просто виконують завдання, а здатні мислити, навчатися й діяти на рівні або вище людини у будь-якій сфері.
Звичний ШІ вже став невід’ємною частиною побуту для мільйонів людей: він пише код, редагує тексти, малює й створює музику. Але, на відміну від сучасного AI, який виконує вузькі завдання, AGI має володіти гнучким розумінням світу, критичним мисленням і здатністю до самостійного ухвалення рішень у незнайомих ситуаціях.
Іншими словами, AGI — це машина, яка може робити все, на що здатна людина, і навіть більше. Вона може інтегрувати знання з різних галузей, застосовувати логіку, творчість і емоційне розуміння, не потребуючи вузького налаштування під конкретну задачу.
Однак яка скринька Пандори може на нас чекати, коли звичайний код набуде самосвідомості? А тепер уявімо, що цей “свідомий” код поєднується з фізичним тілом гуманоїдного робота.
На якому етапі ми зараз? Якщо відкинути конспірологію й припущення про існуючі технології, що випереджають загальновідомі на кілька поколінь, то станом на 2025 рік AGI ще не досягнуто, але прогрес у напрямку його створення постійно пришвидшується.
Сьогодні виокремлюють такі ключові етапи розвитку AI:
- Weak AI (Слабкий ШІ) — це нинішній рівень технологій. GPT-5, Claude 3, Gemini 1.5 та інші моделі демонструють вражаючу гнучкість, але залишаються вузькоспеціалізованими: вони не мають справжньої самосвідомості чи універсального розуміння.
- Proto-AGI (Попередній Загальний Інтелект) — рівень, на якому моделі вже можуть виконувати широкий спектр завдань без спеціального навчання. Деякі експерти вважають, що сучасні LLM (мовні моделі великого масштабу) вже стоять на порозі Proto-AGI — особливо завдяки інтеграції з агентними системами, інструментами пошуку та планування.
- AGI — система, здатна самостійно ставити цілі, розуміти контекст світу та вдосконалювати себе.
- ASI (Artificial Superintelligence) — гіпотетичний рівень, коли ШІ перевищує людський інтелект у всіх аспектах. Цей етап ще далекий, проте саме він викликає найбільше дискусій і побоювань.
- OpenAI — засновники терміна “AGI” у сучасному значенні. Їхня мета — створити “безпечний і корисний” загальний інтелект.
- Anthropic — розвиває напрям constitutional AI, тобто ШІ з вбудованими етичними рамками.
- Google DeepMind — працює над поєднанням великих мовних моделей і підкріплювального навчання.
- xAI, Meta, Mistral, Huawei, Baidu — також мають власні програми AGI-досліджень.
Передусім я думаю про етичний бік. Коли машини зможуть самостійно ухвалювати рішення, хто контролюватиме ці рішення? І чи повинен їх хтось контролювати? Хто відповідатиме, якщо щось піде не так? І чи не стане AGI дзеркалом нашої власної системи цінностей — з усіма її недоліками?
Які взагалі існують ризики? Адже на перший погляд, чим розумнішим стає GPT, тим легше нам жити й працювати.
Головним я би назвав ризик втрати контролю — те, про що писали книжки, складали пісні й вигадували жахастики на ніч. Якщо AGI стане здатним до самостійного вдосконалення, люди можуть утратити над ним контроль. І навіть без злого наміру, невірно сформульована мета може призвести до катастрофічних наслідків.
Інший вагомий аргумент “проти”, який уже вносить свої корективи навіть у контексті “базового” й звичного нам ШІ, — заміщення робочої сили. На відміну від попередніх хвиль автоматизації, AGI потенційно може замінити не лише фізичну, а й інтелектуальну працю — юристів, аналітиків, лікарів, програмістів. Хоча, як на мене, другорядних спеціалістів він уже замінює.
Не слід відкидати й імовірність того, що надмірна залежність від AGI може зробити людство пасивним. Ми ризикуємо поступово втратити здатність самостійно мислити, аналізувати й ухвалювати рішення. Однак, на мою думку, усе залежить від нас самих — від того, що в наших руках і головах.
І, звісно, етичне питання. Як запобігти використанню AGI у воєнних цілях або для маніпуляцій? Країни чи корпорації, що першими створять AGI, отримають непропорційну владу. Тому питання етичного програмування та регулювання стає ключовим.
І наостанок — епідемія самотності. У сучасному світі ця проблема набуває дедалі більших масштабів, а поява ШІ та роботів створює нові виклики для соціального й емоційного благополуччя.
Згідно з дослідженням The Cigna Group за 2025 рік, понад 60% американців віком до 45 років повідомляють про почуття самотності.
З одного боку, роботи-компаньйони та чат-боти можуть забезпечити цілодобову присутність, увагу й базову емоційну підтримку — особливо для людей, які живуть самі або мають обмежені можливості для соціальних контактів.
Однак дослідження показують: чим більше люди використовують ШІ для емоційного спілкування, тим менше вони почуваються підтриманими з боку близьких — і тим вище рівень їхнього відчуття самотності.
Вже сьогодні спостерігається високий ризик емоційної залежності від ШІ-систем або роботів, що може віддаляти людину від живого спілкування та реальних взаємодій.
Associated Press відзначає, що понад 70% підлітків уже використовували ШІ-компаньйонів, половина — регулярно. Деякі з них довіряють таким системам більше, ніж людям. Тож неважко уявити масштаби проблеми, коли ШІ стане ще розумнішим (або хитрішим), а роботи — ще більш схожими на людей. І як це може бути використано за наявності неетичних намірів.
До речі, суспільство вже поступово готується до появи AGI, формуючи базу для майбутнього регулювання.
В ЄС набув чинності AI Act — перший закон про штучний інтелект. Закон має на меті сприяти відповідальній розробці та впровадженню штучного інтелекту в ЄС.
США, Японія та ООН створюють експертні ради з етичного контролю над AI. Уряди й корпорації постійно працюють над запровадженням принципів AI Safety, інвестуючи мільярди в системи перевірки та тестування моделей.
А як щодо плюсів? Можливо, воно нам узагалі не потрібне, і краще закінчити, не почавши?
Попри ризики, я бачу величезний потенціал. AGI може допомогти нам подолати складні глобальні проблеми — зміни клімату, енергетичну кризу, лікування невиліковних хвороб.
Цілком імовірно, що AGI зможе самостійно відкривати нові матеріали, розробляти ліки, аналізувати геноми та моделювати клітинні процеси.
Індивідуальні “цифрові вчителі” зможуть навчати кожну людину з урахуванням її унікальних потреб і особливостей, особливо в регіонах, де освіта досі є майже або цілком недосяжною.
А також, можливо, саме AGI призведе до появи нових галузей, професій і технологій, які сьогодні неможливо навіть уявити.
Залежно від того, як саме ми будемо навчати його сьогодні, які дані він отримає, які принципи засвоїть і який сформує світогляд, ми отримаємо або останню проблему людства, або його найбільш революційного партнера.
Вірогідно, вже протягом кількох років ми побачимо новини про мільйони, а можливо, десятки чи навіть сотні мільйонів роботів у домогосподарствах по всьому світу. Гарантовано побачимо їхній технічний прогрес, можливо — доступніший прайс і, певно, більш тісну інтеграцію з ШІ та наближення його розвитку до рівня AGI. Нудно точно не буде.
Тож, цілком імовірне “завтра” із усім відомого фільму:
— Ти просто машина. Імітація життя. Чи може робот написати симфонію? Чи може робот перетворити полотно на прекрасний шедевр?
— А ти можеш?
