Ви завжди готові прийти на допомогу людям, варто тільки попросити? Чи навіть і просити не треба – ви одразу все берете у свої руки?
Якщо ви впізнаєте себе у цьому описі, можливо, маєте синдром рятівника. Але часом навіть супергерої потребують підтримки.
Що таке синдром рятівника, як його розпізнати та подолати – розповіли у Cleveland Clinic.
"Часто це несвідомі процеси. Отже, ці палкі бажання бути альтруїстом, як правило, не зникають самі по собі, поки людина не відчує, що ситуація вирішилася так, як вона хотіла", – пояснює психолог Рамон Форд.
Водночас синдром рятівника не є медичним діагнозом.
Якщо ви завжди будете намагатися розв'язати їхні проблеми ще до того, як людина зможе розвинути власні "м'язи", вона може ніколи не вирости", – зауважує психолог.
Це може призвести до виникнення нереалістичних очікувань і відчуття, що ви ніколи не зможете зробити достатньо.
Коли ви починаєте вірити, що з вами щось не так, це може негативно вплинути на психічне, емоційне та фізичне здоров'я.
Існує кілька причин, чому людина може відчувати невпевненість, але часто корінь синдрому – в досвіді, який вона пережила в дитинстві.
Ви можете бути більш схильні до розвитку синдрому рятівника, якщо:
"Із синдромом рятівника виникає майже пекуче бажання, яке змушує людину стати опікуном, незалежно від того, чи дає їй на це дозвіл той, за ким вона доглядає, чи ні", – зазначає психолог.
Для людини, яку рятують, часто існує ризик залежності – вона може почати покладатися тільки на свого рятівника та стати нездатною нести відповідальність.
Якщо людина не потребує або не хоче допомоги, відносини з рятівником можуть стати напруженими. Рятівник може фізично та емоційно виснажитися від спроб змінити когось або врятувати його, що призведе до накопичення образи або відчуття невдачі. Також є ризик виникнення депресії, невпевненість у собі та соціальної тривожності.
Те, що ви пропонуєте, може знадобитися, а може і не знадобитися їй. Але якщо ви запитаєте, чим можете бути корисними, це відкриє двері для справжнього спілкування", – пояснює Рамон Форд.
Якщо ви впізнаєте себе у цьому описі, можливо, маєте синдром рятівника. Але часом навіть супергерої потребують підтримки.
Що таке синдром рятівника, як його розпізнати та подолати – розповіли у Cleveland Clinic.
Що таке синдром рятівника?
Синдром рятівника – це постійна потреба "рятувати" інших людей, вирішуючи за них їхні проблеми. Ті, хто мають цей синдром, часто відчувають примус зійти зі свого шляху, щоб допомогти іншим – навіть якщо ті цього не потребують або не хочуть."Часто це несвідомі процеси. Отже, ці палкі бажання бути альтруїстом, як правило, не зникають самі по собі, поки людина не відчує, що ситуація вирішилася так, як вона хотіла", – пояснює психолог Рамон Форд.
Водночас синдром рятівника не є медичним діагнозом.
Ознаки синдрому рятівника
"Якщо ви змушені рятувати інших людей, то завжди шукаєте пташку зі зламаним крилом. Ви краще почуваєтеся, коли людям не щастить, тому що це допомагає задовольнити вашу потребу і реалізувати бажання рятувати інших", – каже Форд.
Ви завжди віддаєте занадто багато себе й надаєте перевагу "віддавати". Тоді як інші тільки наповнюються від вас.
"Ви повинні усвідомити, що скільки б ви не намагалися змінити когось, ви не отримаєте бажаного результату. Для того, щоб люди зростали, вони повинні хотіти змінюватись самі.
Якщо ви завжди будете намагатися розв'язати їхні проблеми ще до того, як людина зможе розвинути власні "м'язи", вона може ніколи не вирости", – зауважує психолог.
Ви віддаєте іншим людям занадто багато часу, енергії та ресурсів. У довгостроковій перспективі ви ризикуєте опинитися у ситуації, коли ваші сили вичерпаються, але ніхто вам не надасть такої ж допомоги, яку давали ви.
"Ви можете опинитися у нездорових стосунках, де кілька людей виконують роль тих, хто тільки бере", – каже експерт.
Найімовірніше, ви чините надмірний тиск на себе, щоб вирішити ситуацію так, як вважаєте за потрібне.
Це може призвести до виникнення нереалістичних очікувань і відчуття, що ви ніколи не зможете зробити достатньо.
"Якщо ви відчуваєте, що змінюєте себе, щоб відповідати тому, яким вас хочуть бачити інші, або якщо вас тягне до людей, які схильні брати все, що ви готові віддати, – це тривожні сигнали, що ваша самооцінка залежить від думки інших людей", – зауважує Рамон Форд.
Коли ви починаєте вірити, що з вами щось не так, це може негативно вплинути на психічне, емоційне та фізичне здоров'я.
Причини виникнення синдрому рятівника
За словами психолога, комплекс рятівника пов'язаний з низькою самооцінкою та невпевненістю в собі.Існує кілька причин, чому людина може відчувати невпевненість, але часто корінь синдрому – в досвіді, який вона пережила в дитинстві.
Ви можете бути більш схильні до розвитку синдрому рятівника, якщо:
- у вас тривожний стиль прив'язаності;
- ваша внутрішня дитина поранена;
- ви піклувалися про своїх молодших братів і сестер;
- ви любите догоджати людям.
Як синдром впливає на вас та навколишніх людей
Синдром рятівника часто пов'язаний з проблемами контролю і тривожністю. Хоча рятівник бажає добра, його здатність керувати переважає над здатністю співпрацювати з іншими."Із синдромом рятівника виникає майже пекуче бажання, яке змушує людину стати опікуном, незалежно від того, чи дає їй на це дозвіл той, за ким вона доглядає, чи ні", – зазначає психолог.
Для людини, яку рятують, часто існує ризик залежності – вона може почати покладатися тільки на свого рятівника та стати нездатною нести відповідальність.
Якщо людина не потребує або не хоче допомоги, відносини з рятівником можуть стати напруженими. Рятівник може фізично та емоційно виснажитися від спроб змінити когось або врятувати його, що призведе до накопичення образи або відчуття невдачі. Також є ризик виникнення депресії, невпевненість у собі та соціальної тривожності.
Як позбутися синдрому рятівника
Немає нічого поганого в тому, щоб запропонувати допомогу людині, коли у неї виникає проблема. Однак варто займати більш пасивну позицію – сповістити про готовність допомогти, однак не брати все під свій контроль.
"Якщо ви запитаєте когось, що йому потрібно і як ви можете бути корисними, це зніме частину тиску, який ви відчуваєте, коли намагаєтесь робити все правильно.
Те, що ви пропонуєте, може знадобитися, а може і не знадобитися їй. Але якщо ви запитаєте, чим можете бути корисними, це відкриє двері для справжнього спілкування", – пояснює Рамон Форд.
Якщо ви навчитеся розрізняти, що ви можете контролювати, а що ні, – це зменшить вашу тривожність.
Варто виділити для себе стільки ж часу та енергії, скільки виділяєте для інших людей, та займіться улюбленою справою.
Якщо у вас є потреба допомагати іншим, ви можете зайнятися волонтерством, де є чітко розставлені задачі.
Консультація може дати вам більше розуміння того, як ваша поведінка впливає на інших людей і та на вас самих. Психотерапевт здатний допомогти навчитися встановлювати здорові межі вашої віддачі.
