Я знав одну людину,
Засрану як скотину.
Та брала вона гроші,
і мала за це воші.
Грошей було їй мало!
То інколи брала салом.
Та все було їй мало,
І сиділа вона вдало.
В Інституті на кормушці
як в медовій кружці.
Якось взяла вона взятку
Аж відвисла в неї матка.
Є ж такі скоти на світі
що страждають від них діти.
Засрану як скотину.
Та брала вона гроші,
і мала за це воші.
Грошей було їй мало!
То інколи брала салом.
Та все було їй мало,
І сиділа вона вдало.
В Інституті на кормушці
як в медовій кружці.
Якось взяла вона взятку
Аж відвисла в неї матка.
Є ж такі скоти на світі
що страждають від них діти.
