Віддзеркалення вічності у хмаринах неба.
Для когось – звично, а комусь – так треба.
А хтось споглядає на хмари збентежено,
Бо фантазії втілює свої необмежено.
Хмарка-коник, хмарка-зірка.
Та хмаринка як …
(На що схожа вона?
не можу дібрати римовані слова:
розірваний на шмаття клапоть паперу зіжмаканого…
Де ж моя фантазія поділася?
під парасольку сховалася злякано.)
Блискавка – тріскіт скла.
Вічності мить зника.
Таїться уява під парасолькою,
Для когось – звично, а комусь – так треба.
А хтось споглядає на хмари збентежено,
Бо фантазії втілює свої необмежено.
Хмарка-коник, хмарка-зірка.
Та хмаринка як …
(На що схожа вона?
не можу дібрати римовані слова:
розірваний на шмаття клапоть паперу зіжмаканого…
Де ж моя фантазія поділася?
під парасольку сховалася злякано.)
Блискавка – тріскіт скла.
Вічності мить зника.
Таїться уява під парасолькою,
