Серце в бронежилеті — б’ється,
Сльози очі сховали — душа не здається.
Кулі летять над мріями, снігом стелиться дим,
Та воно ще живе, не камінь, не дим.
У ньому ще пісня, у ньому ще світ,
Там спогади й віра, і мамин привіт.
Любов загартована болем війни —
Нескорене серце, без права на сни.
В броні — не від страху, від втрати тепла,
Щоб біль не пробив і щоб зберегла
Душа свою силу, мету й почуття —
Пройти крізь цей морок і знову в життя.
Серце в бронежилеті — тримає стрій,
За кожним ударом — спокій і бій.
І хочеться миру і хочеться жити,
Сльози очі сховали — душа не здається.
Кулі летять над мріями, снігом стелиться дим,
Та воно ще живе, не камінь, не дим.
У ньому ще пісня, у ньому ще світ,
Там спогади й віра, і мамин привіт.
Любов загартована болем війни —
Нескорене серце, без права на сни.
В броні — не від страху, від втрати тепла,
Щоб біль не пробив і щоб зберегла
Душа свою силу, мету й почуття —
Пройти крізь цей морок і знову в життя.
Серце в бронежилеті — тримає стрій,
За кожним ударом — спокій і бій.
І хочеться миру і хочеться жити,
