RanGe_LoveR
Пользователь
Багато хто з вас часто бачить у своїх стрічках дописи різних блогерів, які закликають нас повірити в себе, бути на позитиві, брати відповідальність за своє життя і таке інше
Загалом ці думки доволі корисні, але їх така неймовірна кількість, що час від часу навіть не хочеться заходити в соцмережі. Подібні дописи також супроводжуються ідеальними фотографіями та історіями, де нас закликають повірити в себе, налаштуватися на позитивну хвилю, і всі наші негаразди будуть вирішені
Для деяких людей це дійсно працює як додаткова мотивація, але для більшості з нас такий потік позитиву часто стає важким тягарем. Чому так?
По-перше, бути постійно в піднесеному настрої насправді не ок. Візьмемо до прикладу Маніакальний синдром. Людина є в піднесеному настрої, робить багато всього, але вона не є щасливою: вона не бачить реальність такою, якою вона є, кидаючись від однієї ідеї до іншої, робить необдумані, небезпечні вчинки
Але коли вона виходить з цього стану, все, що у неї лишається - сум, сором, переживання, почуття, що вона не керує своїм життям
Це приклад крайнього ступеня, але ж ми не можемо постійно бути на позитиві
Повернімось до соціальних мереж. За такими закликами блогерів немає істинної турботи про себе. Справжня турбота про себе це: відпочити, коли втомлений; попросити про допомогу в рідних та друзів; поплакати й постраждати, коли це потрібно, і коли хочеться; не відчувати провини за свої негативні стани та емоції
Позитивна токсичність веде до викривленого сприйняття світу та продуктивності: наче справді можливо працювати 24\7, бути щасливим та радісним попри проблеми
Коли людина не вписується в цю рамку, вона має загрозу стикнутись з такими проблемами як вигорання, прокрастинація, невпевненість в собі, депресія, надмірна тривога, іншими симптомами, пов’язаними з надмірним хронічним стресом
Ви не зобов'язані завжди бути продуктивними, радісними, а також завжди відчувати відповідальність за те, що з вами відбувається. Іноді трапляються обставини, що від вас не залежать. І лише баланс між негативними та позитивними почуттями, вміння переживати і "хороші", і "погані" почуття (насправді всі емоції нам потрібні, всі вони корисні) можуть вберегти нас від психосоматичних захворювань, наслідків хронічного стресу тощо
Загалом ці думки доволі корисні, але їх така неймовірна кількість, що час від часу навіть не хочеться заходити в соцмережі. Подібні дописи також супроводжуються ідеальними фотографіями та історіями, де нас закликають повірити в себе, налаштуватися на позитивну хвилю, і всі наші негаразди будуть вирішені
Для деяких людей це дійсно працює як додаткова мотивація, але для більшості з нас такий потік позитиву часто стає важким тягарем. Чому так?
По-перше, бути постійно в піднесеному настрої насправді не ок. Візьмемо до прикладу Маніакальний синдром. Людина є в піднесеному настрої, робить багато всього, але вона не є щасливою: вона не бачить реальність такою, якою вона є, кидаючись від однієї ідеї до іншої, робить необдумані, небезпечні вчинки
Але коли вона виходить з цього стану, все, що у неї лишається - сум, сором, переживання, почуття, що вона не керує своїм життям
Це приклад крайнього ступеня, але ж ми не можемо постійно бути на позитиві
Повернімось до соціальних мереж. За такими закликами блогерів немає істинної турботи про себе. Справжня турбота про себе це: відпочити, коли втомлений; попросити про допомогу в рідних та друзів; поплакати й постраждати, коли це потрібно, і коли хочеться; не відчувати провини за свої негативні стани та емоції
Позитивна токсичність веде до викривленого сприйняття світу та продуктивності: наче справді можливо працювати 24\7, бути щасливим та радісним попри проблеми
Коли людина не вписується в цю рамку, вона має загрозу стикнутись з такими проблемами як вигорання, прокрастинація, невпевненість в собі, депресія, надмірна тривога, іншими симптомами, пов’язаними з надмірним хронічним стресом
Ви не зобов'язані завжди бути продуктивними, радісними, а також завжди відчувати відповідальність за те, що з вами відбувається. Іноді трапляються обставини, що від вас не залежать. І лише баланс між негативними та позитивними почуттями, вміння переживати і "хороші", і "погані" почуття (насправді всі емоції нам потрібні, всі вони корисні) можуть вберегти нас від психосоматичних захворювань, наслідків хронічного стресу тощо
