Мої вірші– це спогади, тому я їх записую
Хоча раніше, була готова віддати все що б їх забути.
Думки, з віком змінюються, і зараз я все витримую.
І як би боляче не було, немов випиваю склянку отрути.
Спогади занадто важливі, що б їх забувати,
Як не є, але саме це мій шлях життя і каяття.
Треба приходити до тями і не страждати,
І потихеньку будувати нормальне життя.
Через все проходити одному тяжко,
І нічого чекати від когось допомоги.
Як не буде, але все можна справити
І відразу перед тобою відкриються усі дороги.
Анастасія
Хоча раніше, була готова віддати все що б їх забути.
Думки, з віком змінюються, і зараз я все витримую.
І як би боляче не було, немов випиваю склянку отрути.
Спогади занадто важливі, що б їх забувати,
Як не є, але саме це мій шлях життя і каяття.
Треба приходити до тями і не страждати,
І потихеньку будувати нормальне життя.
Через все проходити одному тяжко,
І нічого чекати від когось допомоги.
Як не буде, але все можна справити
І відразу перед тобою відкриються усі дороги.
Анастасія
