RanGe_LoveR
Пользователь
Нобелівську премію миру 2025 року отримала венесуельська політична діячка Марія Коріна Мачадо. Нагороду присудили за її «невтомну працю з просування демократичних прав народу Венесуели» та «боротьбу за справедливий і мирний перехід від диктатури до демократії».
У 2023 році вона стала кандидаткою у президенти Венесуели від опозиції. Однак підконтрольна Ніколасу Мадуро Національна виборча рада дискваліфікувала її. Замість Мачадо кандидатом у президенти став її соратник — Едмундо Гонсалес. Тоді переможцем оголосили Ніколаса Мадуро, але уряд країни не оприлюднив жодних доказів на підтримку заяви про перемогу. Натомість опозиційний альянс опублікував дані голосування — вони свідчать, що з відривом у понад 30% виграв Гонсалес.
У Венесуелі спалахнули масові протести проти уряду Ніколаса Мадуро. Мачадо була однією із знакових фігур цього руху. Вона активно виступала проти офіційно оголошених результатів. Через свою відкриту позицію вона разом із Едмундом Гонсалесом була змушена переховуватися.
Мачадо, як відзначив Нобелівський комітет, повністю відповідає трьом критеріям, закріпленим у заповіті Альфреда Нобеля:
«Тема Нобелівської премії миру постійно з’являється у розмовах про зовнішню політику Трампа. Багато коментаторів переконані, що саме премія є одним із його мотивів. Люди з оточення президента кажуть, що він її заслуговує, а сам Трамп неодноразово згадував про Нобеля. Він висміював Барака Обаму, який отримав премію у 2009 році – в перший рік президентства, не маючи помітних зовнішньополітичних досягнень (сам Обама визнавав це у своїй Нобелівській промові)», — пише «Радіо Свобода».
Зауважимо, що загалом четверо президентів Штатів вже отримували нагороду. Крім Обами, це:
«Президент Трамп продовжуватиме укладати мирні угоди, припиняти війни та рятувати життя. Він має серце гуманіста, і ніколи не буде нікого, хто, як він, міг би зрушити гори силою своєї волі. Нобелівський комітет довів, що для нього політика важливіша за мир», — так помічник Трампа Стівен Чун відреагував на перемогу Мачадо.
Марія Коріна Мачадо: хто вона така
Мачадо понад 20 років виступає за демократичні вибори, верховенство права і права людини. Вона заснувала організацію Súmate, що працює над розвитком демократичних процесів у Венесуелі.
У 2023 році вона стала кандидаткою у президенти Венесуели від опозиції. Однак підконтрольна Ніколасу Мадуро Національна виборча рада дискваліфікувала її. Замість Мачадо кандидатом у президенти став її соратник — Едмундо Гонсалес. Тоді переможцем оголосили Ніколаса Мадуро, але уряд країни не оприлюднив жодних доказів на підтримку заяви про перемогу. Натомість опозиційний альянс опублікував дані голосування — вони свідчать, що з відривом у понад 30% виграв Гонсалес.
У Венесуелі спалахнули масові протести проти уряду Ніколаса Мадуро. Мачадо була однією із знакових фігур цього руху. Вона активно виступала проти офіційно оголошених результатів. Через свою відкриту позицію вона разом із Едмундом Гонсалесом була змушена переховуватися.
Мачадо, як відзначив Нобелівський комітет, повністю відповідає трьом критеріям, закріпленим у заповіті Альфреда Нобеля:
- обʼєднала опозицію своєї країни;
- послідовно виступає проти мілітаризації суспільства;
- відстоює мирний шлях переходу до демократії.
Трамп і Премія миру: реакція на перемогу Мачадо
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив раніше цього року, що висунув кандидатуру Дональда Трампа на премію миру. Президент США під час обох своїх термінів намагався здобути підтримку Норвезького комітету.
«Тема Нобелівської премії миру постійно з’являється у розмовах про зовнішню політику Трампа. Багато коментаторів переконані, що саме премія є одним із його мотивів. Люди з оточення президента кажуть, що він її заслуговує, а сам Трамп неодноразово згадував про Нобеля. Він висміював Барака Обаму, який отримав премію у 2009 році – в перший рік президентства, не маючи помітних зовнішньополітичних досягнень (сам Обама визнавав це у своїй Нобелівській промові)», — пише «Радіо Свобода».
Зауважимо, що загалом четверо президентів Штатів вже отримували нагороду. Крім Обами, це:
- Джиммі Картер — у 2002 році, за багаторічну міжнародну діяльність;
- Вудро Вільсон — у 1919-му, за створення Ліги Націй;
- Теодор Рузвельт — у 1906-му, за припинення російсько-японської війни.
«Президент Трамп продовжуватиме укладати мирні угоди, припиняти війни та рятувати життя. Він має серце гуманіста, і ніколи не буде нікого, хто, як він, міг би зрушити гори силою своєї волі. Нобелівський комітет довів, що для нього політика важливіша за мир», — так помічник Трампа Стівен Чун відреагував на перемогу Мачадо.
