JavaScript отключён. Чтобы полноценно использовать наш сайт, включите JavaScript в своём браузере.
Вы используете устаревший браузер. Этот и другие сайты могут отображаться в нём некорректно.
Вам необходимо обновить браузер или попробовать использовать
другой .
Захід горить вогнем,
вітер ніжно колише,
зірки миготять,
тиха ніч обіймає —
спокій вкриває душу.
Твої очі — світло,
що веде мене крізь тінь,
немов зоря ранку.
Ти поруч — і світ
здається теплішим, яснішим,
мов сонце в руках.
Шепіт твій — музика,
що ллється в тишу ночі,
мов пісня душі.
Вічність в миті цій —
коли ти поруч зі мною,
зникає час.
Голос у тиші,
з глибини незнаного —
шепіт майбуття.
Миті без часу,
кроки в минуле і далі —
вічність дихає.
Планета в тумані,
де все можливо інакше,
слова летять в небо.
В очах — безкрайність,
інший світ і світло —
кличуть у політ.
Метал крилатий,
він не має душі, та
дихає мрією.
Час зникає тут,
як дим крізь пальці рук —
все вічно нове.
Зоряний пил —
енергія космосу живе
в кожнім подиху.
Галактика б’ється,
пульс світла в безмежності —
мить нескінченна.
Тінь кібера йде,
ховається між кодами —
віртуальний світ.
Врата відкриті,
куди ведуть — невідомо,
крок за кроком туди.
Сон у крижині,
заморожені миті снів —
пробудження близько.
Світло в пітьмі,
мов маяк в безкрайності,
кличе на пошуки.
Тіло змінюється,
як вода в річці плинній —
новий світ всередині.
Нейрони шепочуть,
таємниці розуму —
паутина думок.
Політ в невідоме —
коли не страшно летіти,
серце крилате.
Кристал блищить,
зупиняючи мить в собі —
вічність у руках.
