У дитинстві мріяв я без кінця,
І світ був зелений в очах мого серця.
Вірив у мрії, у світлі думки —
Дні пролітали, мов швидкі літаки.
Я дивився у небо, летів до зірок,
Так часто сміявся, мов вітер у полі.
Я мріяв колись, вірив, любив,
Що будував — сам потім згубив.
Душею летів, та крил не зберіг,
І біль залишився у серці навік.
Стрілки летять, та їх не спинити,
Мріяв про більше — не зміг все зробити.
Та, певно, це є та цінність життя —
Що твоєму життю нема вороття.
Душу тривожить лиш думка одна:
Тепер розумію я цінність життя.
І світ був зелений в очах мого серця.
Вірив у мрії, у світлі думки —
Дні пролітали, мов швидкі літаки.
Я дивився у небо, летів до зірок,
Так часто сміявся, мов вітер у полі.
Я мріяв колись, вірив, любив,
Що будував — сам потім згубив.
Душею летів, та крил не зберіг,
І біль залишився у серці навік.
Стрілки летять, та їх не спинити,
Мріяв про більше — не зміг все зробити.
Та, певно, це є та цінність життя —
Що твоєму життю нема вороття.
Душу тривожить лиш думка одна:
Тепер розумію я цінність життя.
