RanGe_LoveR
Пользователь
У 2020 році в будинку на вулиці Затишній під старою штукатуркою знайшли фрески початку ХХ століття із зображенням сцен із життя українців. Там зображені люди в українському традиційному одязі — козаки або косарі у вишитих сорочках та шароварах.
За словами істориків, малюнки зашпаклювали в часи радянського союзу.
«Цілком ймовірно, вони з’явилися на початку ХХ століття. За стилістикою вони схожі на вітальні листівки українського художника Амвросія Ждахи, який народився в Ізмаїлі і деякий час жив в Одесі. Листівки друкували в місті, а на звороті прописували слова та ноти старовинних українських пісень. Можливо, хтось намалював ці фрески за його мотивами. А можливо, сам Ждаха брав участь у їх створенні. Їм понад 100 років, тому їх потрібно зберегти», — запевняв історик Дмитро Жданов.
Нову епоху в українському книговидавництві в Одесі відкрив Юхим Фесенко — видавець і друкар, просвітник і філантроп, почесний громадянин Одеси. Він з особливим натхненням друкував українських авторів та книги українською мовою. За його дорученням складалися збірки українських народних пісень.
Більшість українських видань в Одесі до 1918 року вийшла саме у друкарні Фесенка — чимало з них він друкував власним коштом. Так, за період з 1885 до 1918 року з його друкарні вийшло близько 75 назв україномовних видань. Майже всі вони представлені у фонді Одеської національної наукової бібліотеки.
Юхим Фесенко. Фото: Одеська національна наукова бібліотека
Юхим Фесенко. Фото: Одеська національна наукова бібліотека
У 1888 році Фесенко видав поему «Катерина»Тараса Шевченка. Як свідчать науково-допоміжні бібліографічні покажчики, це було перше видання «Катерини» в Одесі окремою книжкою. У 1889 році він відсвяткував 75-річчя Шевченка виданням його поем «Княжна»,«Москалева криниця» та драми «Назар Стодоля».
Більшість творів Шевченка в російській імперії були заборонені та підлягали суворій цензурі, а видавців карали за їх поширення. Тому будь-яке видання його творів українською мовою вже було великою перемогою.
У 2021 році фасад будівлі друкарні Фесенка, що на Рішельєвській, 47, зруйнували. Активісти виходили на акції проти забудови та закликали зберегти історичну споруду. Однак зараз на цьому місці звели елітний житловий комплекс.
За словами істориків, малюнки зашпаклювали в часи радянського союзу.
«Цілком ймовірно, вони з’явилися на початку ХХ століття. За стилістикою вони схожі на вітальні листівки українського художника Амвросія Ждахи, який народився в Ізмаїлі і деякий час жив в Одесі. Листівки друкували в місті, а на звороті прописували слова та ноти старовинних українських пісень. Можливо, хтось намалював ці фрески за його мотивами. А можливо, сам Ждаха брав участь у їх створенні. Їм понад 100 років, тому їх потрібно зберегти», — запевняв історик Дмитро Жданов.
Одеса — одне з перших міст України, де розпочався український книгодрук
Перша книга українською мовою вийшла в Одесі у 1834 році. Це була казка «Маруся» невідомого автора, видана в Міській друкарні.
Нову епоху в українському книговидавництві в Одесі відкрив Юхим Фесенко — видавець і друкар, просвітник і філантроп, почесний громадянин Одеси. Він з особливим натхненням друкував українських авторів та книги українською мовою. За його дорученням складалися збірки українських народних пісень.
Більшість українських видань в Одесі до 1918 року вийшла саме у друкарні Фесенка — чимало з них він друкував власним коштом. Так, за період з 1885 до 1918 року з його друкарні вийшло близько 75 назв україномовних видань. Майже всі вони представлені у фонді Одеської національної наукової бібліотеки.
Юхим Фесенко. Фото: Одеська національна наукова бібліотека
У 1888 році Фесенко видав поему «Катерина»Тараса Шевченка. Як свідчать науково-допоміжні бібліографічні покажчики, це було перше видання «Катерини» в Одесі окремою книжкою. У 1889 році він відсвяткував 75-річчя Шевченка виданням його поем «Княжна»,«Москалева криниця» та драми «Назар Стодоля».
Більшість творів Шевченка в російській імперії були заборонені та підлягали суворій цензурі, а видавців карали за їх поширення. Тому будь-яке видання його творів українською мовою вже було великою перемогою.
У 2021 році фасад будівлі друкарні Фесенка, що на Рішельєвській, 47, зруйнували. Активісти виходили на акції проти забудови та закликали зберегти історичну споруду. Однак зараз на цьому місці звели елітний житловий комплекс.
