В який я час живу, народе!
Що українських патріотів
Гноблять за мову й за свободу,
Вбивають кулею у скроню,
А хтось і далі сміючись
Вдає, що українець досі.
А у душі вже проросли
Ті чорні пути і кайдани,
Що років сто тому були
В руках червоних, ненависних
А зараз ви уже охоче
Живете під ярмом ворожим
Невже так складно обʼєднатись,
Повірити в єдину ціль?
В ідею, в українську Україну,
Щоб розквітала нація у ній!
Що українських патріотів
Гноблять за мову й за свободу,
Вбивають кулею у скроню,
А хтось і далі сміючись
Вдає, що українець досі.
А у душі вже проросли
Ті чорні пути і кайдани,
Що років сто тому були
В руках червоних, ненависних
А зараз ви уже охоче
Живете під ярмом ворожим
Невже так складно обʼєднатись,
Повірити в єдину ціль?
В ідею, в українську Україну,
Щоб розквітала нація у ній!