Вчені довели, що мозок і кишківник можуть взаємодіяти, і це впливатиме на поведінку людини.
Такі висновки руйнують стереотип про те, що всі віруси є шкідливими для людини, пише The Guardian.
Результати дослідження, опубліковані у науковому журналі Nature Microbiology, свідчать, що існує підгрупа вірусів, які живуть у людському кишківнику і можуть відігравати вирішальну роль у регулюванні стресу.
Це доводить, що зв’язок між кишківником та головним мозком існує і він може мати вплив на людську поведінку. Таке дослідження допоможе вченим розробити нові методи лікування стресових станів, спрямованих на величезну спільноту вірусів, що живуть всередині людей.
Провівши попередні дослідження, науковці припускали, що склад мікробів, які живуть у кишківнику, змінюється у відповідь на стрес. Вони здебільшого були зосереджені на бактеріях, а не на "віромі" (сукупність РНК і ДНК, які формують групу вірусів, що асоціюються з певною екосистемою).
Такі висновки руйнують стереотип про те, що всі віруси є шкідливими для людини, пише The Guardian.
Результати дослідження, опубліковані у науковому журналі Nature Microbiology, свідчать, що існує підгрупа вірусів, які живуть у людському кишківнику і можуть відігравати вирішальну роль у регулюванні стресу.
Це доводить, що зв’язок між кишківником та головним мозком існує і він може мати вплив на людську поведінку. Таке дослідження допоможе вченим розробити нові методи лікування стресових станів, спрямованих на величезну спільноту вірусів, що живуть всередині людей.
Провівши попередні дослідження, науковці припускали, що склад мікробів, які живуть у кишківнику, змінюється у відповідь на стрес. Вони здебільшого були зосереджені на бактеріях, а не на "віромі" (сукупність РНК і ДНК, які формують групу вірусів, що асоціюються з певною екосистемою).
