SlonOgromniy
Пользователь
З народженням дитини звичний світ перевертається, відповідальність зростає в рази, а з нею зростає і мамина тривожність. Дуже цінно, якщо в цей період є помічники по господарству, сприятлива обстановка вдома і досвідчений педіатр, якому можна довіритися.
Малюк підростає і починає активно пізнавати світ. Дитинство здається райським часом, тому що тепер за активним малюком потрібна не одна, а кілька пар очей і рук, яких у мами, звичайно, немає. Накопичується втома, одноманітність стомлює, і в якийсь момент можна «недоглядіти», «проспати», «гримнути» — в цілому, зробити щось, що може викликати почуття провини і думку «я — погана мати». Не тримайте переживання в собі, висловлюйте їх у компанії близьких, тих, хто здатний зрозуміти і підтримати вас. Співчуття і слова підбадьорення з боку чоловіка, мами, подруги або ще когось, а часом і просто обійми можуть подарувати полегшення. Якщо поскаржитися-поплакатися нікому, знайдіть можливість подивитися комедію або смішні ролики на ютубі. І, будь ласка, читайте менше новин.
Коли приходить час вести дитину в дитсадок або на розвиваючі заняття, мамин страх найчастіше пов’язаний з побоюванням, що «там» до дитини будуть погано ставитися. Лікується він просто — познайомтеся з вихователями, поспостерігайте, як вони спілкуються з дітьми в групі, ввечері можна зустріти інших батьків і дізнатися їхню думку.
У шкільному віці розквітають страхи невиправданих надій. Батьки мріяли про одне, а діти вибрали «не тих» друзів, отримують «не ті» відмітки, і цілі на життя у них теж «не ті». Щоб не розчаровуватися і не переживати невідповідність очікувань і реальності як власний провал, прийміть те, що діти не зобов’язані жити за вашими планами. Це розуміння допоможе вам не втратити контакт з підростаючою дитиною і зберегти теплі стосунки навіть в підлітковому періоді. Це варте куди більшого, ніж «правильне» хобі, «правильні» друзі або оцінки.
Малюк підростає і починає активно пізнавати світ. Дитинство здається райським часом, тому що тепер за активним малюком потрібна не одна, а кілька пар очей і рук, яких у мами, звичайно, немає. Накопичується втома, одноманітність стомлює, і в якийсь момент можна «недоглядіти», «проспати», «гримнути» — в цілому, зробити щось, що може викликати почуття провини і думку «я — погана мати». Не тримайте переживання в собі, висловлюйте їх у компанії близьких, тих, хто здатний зрозуміти і підтримати вас. Співчуття і слова підбадьорення з боку чоловіка, мами, подруги або ще когось, а часом і просто обійми можуть подарувати полегшення. Якщо поскаржитися-поплакатися нікому, знайдіть можливість подивитися комедію або смішні ролики на ютубі. І, будь ласка, читайте менше новин.
Коли приходить час вести дитину в дитсадок або на розвиваючі заняття, мамин страх найчастіше пов’язаний з побоюванням, що «там» до дитини будуть погано ставитися. Лікується він просто — познайомтеся з вихователями, поспостерігайте, як вони спілкуються з дітьми в групі, ввечері можна зустріти інших батьків і дізнатися їхню думку.
У шкільному віці розквітають страхи невиправданих надій. Батьки мріяли про одне, а діти вибрали «не тих» друзів, отримують «не ті» відмітки, і цілі на життя у них теж «не ті». Щоб не розчаровуватися і не переживати невідповідність очікувань і реальності як власний провал, прийміть те, що діти не зобов’язані жити за вашими планами. Це розуміння допоможе вам не втратити контакт з підростаючою дитиною і зберегти теплі стосунки навіть в підлітковому періоді. Це варте куди більшого, ніж «правильне» хобі, «правильні» друзі або оцінки.
