Токсикологічна діагностика починається з детального збору анамнезу, фізикального обстеження та визначення клінічних проявів інтоксикації. У відсутності точного знання про речовину працюють алгоритми диференційної діагностики за клінічними синдромами: пригнічення чи збудження дихання, зміни свідомості, порушення серцево-судинної функції. Лабораторні тести допомагають уточнити природу інтоксикації, але інтерпретація повинна враховувати можливість наявності домішок і конкурентних ефектів. Лікування зазвичай симптоматичне і підтримувальне, орієнтоване на стабілізацію життєвих функцій та запобігання ускладненням. Клініцисти співпрацюють з токсикологічними центрами та лабораторіями, щоб забезпечити адекватний моніторинг і корекцію терапії. Важливо документувати випадки для подальшого епідеміологічного аналізу і формування рекомендацій.