RanGe_LoveR
Пользователь
З 1 січня 2026 року в Україні починають діяти нові правила щодо криптовалют і віртуальних активів. Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо врегулювання обороту віртуальних активів» та нова редакція закону «Про ринки віртуальних активів» офіційно легалізують ринок крипти, але одночасно вводять податки, звітність і контроль. Нижче — ключові моменти для трейдерів і тих, хто працює на цьому ринку.
В Україні тепер є два головні регулятори:
• Національний банк України (НБУ) — коли мова йде про токени, що подібні до грошей (наприклад, стейблкоїни або токени електронних грошей).
• Регулятор ринків віртуальних активів — окремий орган, який визначає уряд, він відповідає за біржі, обмінники, кастодіальні сервіси та інші компанії, що працюють з криптоактивами (ст. 4 Закону «Про ринки віртуальних активів»).
Без їхньої авторизації (ліцензії) компанія не має права легально працювати в Україні (ст. 64).
Податковий кодекс отримав нову статтю 170.2-1, яка встановлює правила для фізичних осіб:
• Прибуток від крипти — це різниця між доходами від продажу (у гривні) та витратами на придбання (п. 170.2-1.2).
• До витрат можна включати:
1. Вартість покупки токенів (якщо вони були придбані у ліцензованого емітента чи на біржі, що має дозвіл).
Для компаній діють аналогічні правила з п. 141.2-1: фінансовий результат від операцій з криптоактивами рахується окремо. Прибутки збільшують податкову базу, збитки можна переносити вперед (пп. 141.2-1.5, 141.2-1.6).
Централізовані біржі (KYC required) й інші постачальники послуг зобов`язуються:
• стати на облік у податковій протягом 60 днів з моменту початку роботи з українськими клієнтами (ст. 39-4.1 ПКУ);
• щороку подавати звіт до 31 січня про всі операції клієнтів за попередній рік (ст. 39-4.2);
• звітність подається в електронній формі, у ній зазначаються обсяги доходів і витрат клієнтів, дати угод, інша інформація (ст. 72.1.3-2).
Таким чином, якщо трейдер працює на легальній біржі, його операції стають прозорими для податкової.
Крім того, під час переказів постачальники зобов’язані передавати ідентифікаційну інформацію про відправника та отримувача (ст. 52 Закону «Про ринки віртуальних активів»). Це означає, що анонімні перекази у правовому полі практично неможливі.
Фізичні особи подають річну декларацію про майновий стан і доходи. У ній треба окремо вказати фінансовий результат від операцій з віртуальними активами (п. 170.2-1.4).
Якщо результат позитивний — він оподатковується за ставкою з п. 167.1 (18% ПДФО + 1,5% військовий збір). Якщо від’ємний — переноситься на майбутні роки.
Для компаній — результат враховується в річній декларації з податку на прибуток підприємств (ст. 141.2-1).
2. Комісії й інші платежі постачальникам послуг (п. 170.2-1.2).
• Якщо крипта отримана безкоштовно — враховуються лише документально підтверджені витрати на її отримання.
• Результат за рік:
• Якщо прибуток — він додається до загального річного доходу і оподатковується за ставкою, визначеною у ст. 167.1 (наразі 18%).
• Якщо збиток — він переноситься на наступні роки й може зменшити податок у майбутньому (п. 170.2-1.3).
Будь-яка публічна пропозиція токенів (ICO, STO) можлива лише після отримання авторизації. У рекламі обов’язково має бути номер дозволу (ст. 14, ст. 34 Закону «Про ринки віртуальних активів»).
Для токенів з прив’язкою до активів (наприклад, стейблкоїнів) або електронних грошей необхідний окремий дозвіл регулятора перед випуском (ст. 17).
Система санкцій передбачена у Податковому кодексі:
• якщо компанія не стала на облік у податковій — штраф 20 мінімальних зарплат (ст. 117.6-1 ПКУ);
• якщо не подала річний звіт про операції — штраф 100 мінімальних зарплат (ст. 120.8 ПКУ);
• за кожен день прострочення — додатково 0,5 мінімальної зарплати, але не більше 100 (ст. 120.8 ПКУ);
• якщо у звіті є помилки чи неповні дані — штраф 0,5 мінімальної зарплати (ст. 120.8 ПКУ).
У перехідний період (2026–2029 роки) штрафи будуть меншими: у 2026 році — лише 10% від повної суми, у 2027–2029 — 25% (п. 75 Перехідних положень)
Особливості для «старої» крипти
Закон врахував ситуацію з активами, купленими до його набрання чинності. Прибуток від їхнього продажу у 2026 році можна задекларувати окремо і сплатити податок за ставкою з п. 167.2 (нижчою, ніж стандартна), без застосування нових правил (п. 36 Перехідних положень).
Для трейдера головні зміни виглядають так:
1. Держава тепер бачить і контролює всі операції на легальних біржах.
2. Прибуток від крипти треба декларувати і сплачувати податки так само, як із цінних паперів.
3. Збитки можна переносити на майбутні роки.
4. Анонімна торгівля у легальному полі неможлива.
5. Великі біржі та обмінники зобов’язані мати ліцензію, збирати та передавати дані про клієнтів та їх фін. активність.
6. За порушення передбачені серйозні штрафи, хоча перші три роки діятиме м’який перехідний режим.
Хто контролює ринок ?
В Україні тепер є два головні регулятори:
• Національний банк України (НБУ) — коли мова йде про токени, що подібні до грошей (наприклад, стейблкоїни або токени електронних грошей).
• Регулятор ринків віртуальних активів — окремий орган, який визначає уряд, він відповідає за біржі, обмінники, кастодіальні сервіси та інші компанії, що працюють з криптоактивами (ст. 4 Закону «Про ринки віртуальних активів»).
Без їхньої авторизації (ліцензії) компанія не має права легально працювати в Україні (ст. 64).
Як рахують податковий результат ?
Податковий кодекс отримав нову статтю 170.2-1, яка встановлює правила для фізичних осіб:
• Прибуток від крипти — це різниця між доходами від продажу (у гривні) та витратами на придбання (п. 170.2-1.2).
• До витрат можна включати:
1. Вартість покупки токенів (якщо вони були придбані у ліцензованого емітента чи на біржі, що має дозвіл).
Для компаній діють аналогічні правила з п. 141.2-1: фінансовий результат від операцій з криптоактивами рахується окремо. Прибутки збільшують податкову базу, збитки можна переносити вперед (пп. 141.2-1.5, 141.2-1.6).
Як збирають інформацію про клієнтів ?
Централізовані біржі (KYC required) й інші постачальники послуг зобов`язуються:
• стати на облік у податковій протягом 60 днів з моменту початку роботи з українськими клієнтами (ст. 39-4.1 ПКУ);
• щороку подавати звіт до 31 січня про всі операції клієнтів за попередній рік (ст. 39-4.2);
• звітність подається в електронній формі, у ній зазначаються обсяги доходів і витрат клієнтів, дати угод, інша інформація (ст. 72.1.3-2).
Таким чином, якщо трейдер працює на легальній біржі, його операції стають прозорими для податкової.
Крім того, під час переказів постачальники зобов’язані передавати ідентифікаційну інформацію про відправника та отримувача (ст. 52 Закону «Про ринки віртуальних активів»). Це означає, що анонімні перекази у правовому полі практично неможливі.
Як подавати податки ?
Фізичні особи подають річну декларацію про майновий стан і доходи. У ній треба окремо вказати фінансовий результат від операцій з віртуальними активами (п. 170.2-1.4).
Якщо результат позитивний — він оподатковується за ставкою з п. 167.1 (18% ПДФО + 1,5% військовий збір). Якщо від’ємний — переноситься на майбутні роки.
Для компаній — результат враховується в річній декларації з податку на прибуток підприємств (ст. 141.2-1).
Реклама і публічні пропозиції
2. Комісії й інші платежі постачальникам послуг (п. 170.2-1.2).
• Якщо крипта отримана безкоштовно — враховуються лише документально підтверджені витрати на її отримання.
• Результат за рік:
• Якщо прибуток — він додається до загального річного доходу і оподатковується за ставкою, визначеною у ст. 167.1 (наразі 18%).
• Якщо збиток — він переноситься на наступні роки й може зменшити податок у майбутньому (п. 170.2-1.3).
Будь-яка публічна пропозиція токенів (ICO, STO) можлива лише після отримання авторизації. У рекламі обов’язково має бути номер дозволу (ст. 14, ст. 34 Закону «Про ринки віртуальних активів»).
Для токенів з прив’язкою до активів (наприклад, стейблкоїнів) або електронних грошей необхідний окремий дозвіл регулятора перед випуском (ст. 17).
Покарання і штрафи ?
Система санкцій передбачена у Податковому кодексі:
• якщо компанія не стала на облік у податковій — штраф 20 мінімальних зарплат (ст. 117.6-1 ПКУ);
• якщо не подала річний звіт про операції — штраф 100 мінімальних зарплат (ст. 120.8 ПКУ);
• за кожен день прострочення — додатково 0,5 мінімальної зарплати, але не більше 100 (ст. 120.8 ПКУ);
• якщо у звіті є помилки чи неповні дані — штраф 0,5 мінімальної зарплати (ст. 120.8 ПКУ).
У перехідний період (2026–2029 роки) штрафи будуть меншими: у 2026 році — лише 10% від повної суми, у 2027–2029 — 25% (п. 75 Перехідних положень)
Особливості для «старої» крипти
Закон врахував ситуацію з активами, купленими до його набрання чинності. Прибуток від їхнього продажу у 2026 році можна задекларувати окремо і сплатити податок за ставкою з п. 167.2 (нижчою, ніж стандартна), без застосування нових правил (п. 36 Перехідних положень).
Висновок :
Для трейдера головні зміни виглядають так:
1. Держава тепер бачить і контролює всі операції на легальних біржах.
2. Прибуток від крипти треба декларувати і сплачувати податки так само, як із цінних паперів.
3. Збитки можна переносити на майбутні роки.
4. Анонімна торгівля у легальному полі неможлива.
5. Великі біржі та обмінники зобов’язані мати ліцензію, збирати та передавати дані про клієнтів та їх фін. активність.
6. За порушення передбачені серйозні штрафи, хоча перші три роки діятиме м’який перехідний режим.
