Життя – це мить

[Zvopim]

В дитинстві плинув час повільно,
Хотіли ми скоріше підрости,
Здавалося, проходять дні безцільно,
І ми хотіли швидше провести
Свій кожен день й тому лягали спати
Раніше ми із надією на те,
Що швидше так дорослим можна стати,
І що щасливе нас майбутнє жде.
Здавалося дорослим краще бути,
Здавалося дорослі можуть все,
Але тоді ми не могли збагнути,
Що не дарма повільно час повзе.
Доросле нас життя тоді манило,
Ми думали немає там проблем,
І нам тоді здавалось не важливо,
Що там не можна жити одним днем.