Життя крізь тріснуте дзеркало вже оживає,
Воно наповнене слізьми, печалем й болем,
І тільки клубчастий сірий дим Рятуючи обіймає,
Наче всі негаразди стоять біля мене колом
І чекають, доки я зроблю останній крок в забуття,
Щоб охопити душу мою печалем,
Горе не кінчається, Лиш швидшим стає серце биття
Але нікому не купити його жалем.
Бо каменем завжди була і буду я .
Анастасія
Воно наповнене слізьми, печалем й болем,
І тільки клубчастий сірий дим Рятуючи обіймає,
Наче всі негаразди стоять біля мене колом
І чекають, доки я зроблю останній крок в забуття,
Щоб охопити душу мою печалем,
Горе не кінчається, Лиш швидшим стає серце биття
Але нікому не купити його жалем.
Бо каменем завжди була і буду я .
Анастасія
