Что нового?
От:

«Медична грамотність»

  • Автор темы Автор темы paramaribo
  • Дата начала Дата начала
paramaribo

paramaribo

Тестер
Регистрация
10/9/25
Сообщения
1,712
Репутация
138
Лайки
1,373
Депозит
51.59$
Хвороба Лайма
Протягом 2019 року було зареєстровано 4 482 випадки хвороби Лайма серед українців. Зокрема, 833 випадки зафіксували у жителів сільської місцевості, а 492 — у дітей до 17 років.

Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) — інфекційне трансмісивне захворювання. Інфекцію переносять іксодові кліщі.

Одним із джерел інфекції є годувальники кліщів — невеликі ссавці й деякі види птахів.

Більшість випадків хвороби Лайма (інфекцію переносять кліщі) фіксують із травня до листопада. Це період найвищої активності іксодових кліщів. Лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща.

Інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока.

Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.

Хвороба Лайма може мати кілька стадій:

  • ранню локалізовану;
  • ранню дисеміновану;
  • пізню хронічну.
Рання локалізована стадія виникає через 1–30 днів (у середньому — через 7) після укусу кліща. Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема. У третині випадків вона не розвивається, що значно ускладнює вчасні діагностику та лікування.

На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями. Згодом зона гіперемії розширюється, а центр — блідне. У деяких випадках еритема, що зазвичай безболісна і не свербить, може бути суцільним червоним тлом.

Без лікування мігруюча еритема зберігається 2–3 тижні. У третини людей недуга завершується на цьому етапі. В інших — переходить у ранню дисеміновану стадію.

Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного розповсюдження збудника. На цій стадії з’являються:

  • шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми;
  • запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт;
  • кістково-м’язові артралгії та міальгії;
  • серцево-судинні блокади.
Клінічні прояви зникають самостійно.

Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).

Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.

Щеплення від Лайм-бореліозу не існує.

Щоб запобігти присмоктуванню кліщів, фахівці радять:

  • застосовувати репеленти і захисний одяг перед тим, як вирушати до місцевостей, де можуть бути кліщі;
  • ретельно оглядати одяг, шкіру під час і після відвідування лісу, парку.
Постконтактна профілактика. В осіб, які проживають на ендемічних територіях, швидке видалення кліща знижує ризик розвитку захворювання. Зараження малоймовірне, якщо тривалість прикріплення кліща становила менше 24 годин, та високоймовірне, якщо понад 72 години.

Як антибіотикопрофілактику хвороби Лайма рекомендовано однократний прийом 200 мг доксицикліну (для дітей старших 8 років — 4 мг/кг, не більше 200 мг). Рутинна антибіотикопрофілактика хвороби Лайма не рекомендована.

Критерії доцільності антибіотикопрофілактики:

  • наповнений кров’ю іксодовий кліщ, видалений щонайменше через 36 годин після прикріплення;
  • минуло не більше 72 год після видалення кліща;
  • поширеність B. burgdorferi у місцевих кліщів становить понад 20%;
  • немає протипоказань (вік менше 8 років, вагітність, період лактації) до застосування доксицикліну.
 
paramaribo написал(а):
Слово не горобець вилетить не спіймаєш
Нажмите для раскрытия...
Так це з часом починаєш розуміти, простий приклад
- Я сам зроблю
Ок, я собі пішов спати, влітає через годину
- шо ти спиш, не робиш, чого я сам
-Ти ж сказав сам зроблю😁
 
Did написал(а):
Так це з часом починаєш розуміти, простий приклад
- Я сам зроблю
Ок, я собі пішов спати, влітає через годину
- шо ти спиш, не робиш, чого я сам
-Ти ж сказав сам зроблю😁
Нажмите для раскрытия...
Стоїть п'ять літрів самогону а я не п'ю уяви
 

В Україні схвалили Державну стратегію наркополітики до 2030 року​

20 серпня 2025 року урядом ухвалено Державну стратегію наркополітики до 2030 року, що є не лише важливим досягненням на шляху до створення більш здорового і стійкого суспільства, але й свідченням поступового виконання міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції за Переговорним розділом 24 «Юстиція, свобода та безпека» (анг. Justice, Freedom and Security).

Наркополітика держави є одним з найбільш важливих чинників, що впливають на ситуацію із вживанням психоактивних речовин (ПАР), зокрема, на доступ осіб, які зловживають або мають залежність, до програм зменшення шкоди та лікування. Важливо, що ефективна наркополітика, на відміну від каральної, базується на таких основних принципах:

1. Залежність від наркотиків – хронічне рецидивуюче захворювання головного мозку. Залежна особа – хвора людина, яка потребує довготривалого лікування з можливими рецидивами.

2. Необхідне інвестування коштів у здоров’я (профілактика, зменшення шкоди від вживання наркотиків, лікування) та громадську безпеку, а не в покарання залежних осіб.

3. Баланс між державним регулюванням та доступом до наркотичних лікарських засобів для всіх, хто їх потребує (знеболення, замісна підтримувальна терапія тощо).

4. Спрямування зусиль правоохоронної системи насамперед на боротьбу з організованими злочинними угрупованнями та великими наркоторговцями, замість переслідування споживачів чи дрібних учасників мережі.

Запровадження таких принципів відображає сучасне бачення наркополітики, яке узгоджується з підходами ЄС, адже Стратегія передбачає системний підхід до лікування залежностей і трансформацію ставлення суспільства до людей із залежностями, впровадження якісних, доказових і пацієнтоорієнтованих моделей лікування, що відповідають сучасним міжнародним практикам. У цьому контексті ухвалена Стратегія базується, зокрема, на ключових положеннях Європейської стратегії наркополітики 2021–2025 (анг. EU Drugs Strategy 2021–2025) та має на меті забезпечити:

1. Популяризацію здорового способу життя, зменшення попиту на наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги – шляхом розвитку послуг профілактики, лікування та ресоціалізації.

2. Гарантування безперервного й своєчасного доступу пацієнтів до контрольованих лікарських засобів для осіб, які цього потребують – забезпечення адекватного знеболення, доступності замісної підтримувальної терапії та інших препаратів медичного призначення, що застосовуються для лікування залежностей і супутніх станів.

3. Протидію незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, а також зменшення пропозицій таких засобів і речовин, які знаходяться у незаконному обігу, та своєчасне їх вилучення, зокрема, шляхом впровадження системи раннього оповіщення про появу нових ПАР.

4. Розбудову системи моніторингу та збору стратегічних даних щодо наркотичної та алкогольної ситуації, що будуть використовуватися для обґрунтованого прийняття рішень суб’єктами наркополітики.

5. Стратегічну співпрацю – розвиток партнерств, інновацій і ефективної координації суб’єктів.

Виконання Стратегії стане важливим кроком до гармонізації національної політики з практиками ЄС і підвищення ефективності системи охорони здоров’я та безпеки в Україні.
 

Головне про трихомоніаз: симптоми, шляхи передачі та профілактика​

В Україні за останні десять років з чотирьох основних інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), найпоширенішою став трихомоніаз. Три інших — це хламідіоз, сифіліс і гонорея.

У 2024 році в Україні було зареєстровано 7448 випадків трихомоніазу, що на 21% менше, ніж у 2023 році (9437). За статистикою, жінки хворіли у 3,6 раза частіше за чоловіків: 5863 випадків серед жінок проти 1585 серед чоловіків.

Симптоми трихомоніазу

У 70–85% хворих симптоми трихомоніазу або мінімальні, або відсутні. У деяких людей симптоми виникають за 5–28 днів після інфікування або значно пізніше, можуть зникати й з’являтися знову. Без лікування трихомоніазна інфекція може залишатися активною до кількох років.

Симптоми у жінок зазвичай включають:

  • у статевих органах виникає свербіж, печіння, почервоніння або біль;
  • під час сечовипускання відчувається дискомфорт;
  • прозорі, білі, жовтуваті або зеленуваті вагінальні виділення (рідкі або у великій кількості) з рибним запахом.
Симптоми у чоловіків зазвичай включають:

  • всередині пеніса виникає свербіж або подразнення;
  • після сечовипускання або еякуляції відчувається печіння;
  • виділення з пеніса.
Запальні процеси слизової статевих органів підвищують ризик інфікування ВІЛ та іншими ІПСШ. Також трихомоніаз знижує якість статевого життя через дискомфорт під час статевого акту.

Як передається трихомоніаз

Трихомоніаз передається під час незахищеного статевого акту з інфікованим партнером. Інфекція зазвичай передається при контакті геніталій партнерів — під час вагінального сексу чоловіка з жінкою або жінки з жінкою. Під час інших видів статевих контактів трихомоніаз майже не передається, оскільки збудник рідко вражає інші частини тіла.

Особи, хворі на трихомоніаз, можуть передавати інфекцію, навіть якщо не мають симптомів.

Як уберегтися від трихомоніазу

Дотримання таких порад допоможе знизити ризик зараження трихомоніазом:

  • під час статевого акту завжди використовувати презервативи — чоловічі або жіночі;
  • мати одного постійного статевого партнера, який не має інших статевих партнерів;
  • з партнером або партнеркою робити тестування на наявність ІПСШ за наявності рекомендацій лікаря.
Перед початком статевих стосунків відверто поговоріть із партнером про те, чи мав хтось із вас ІПСШ раніше. Це може бути ніякова, але важлива розмова, яка допоможе приймати виважені рішення та зробити сексуальне життя комфортнішим і безпечнішим.

Також порадьтеся зі своїм лікарем, чи варто вам пройти тестування на трихомоніаз або інші ІПСШ.

Лікування трихомоніазу

Зверніться до вашого сімейного лікаря, якщо помітили будь-який з наведених вище симптомів. Він вас проконсультує і за потреби направить до лікаря-акушера-гінеколога (для жінок), або до лікаря-уролога (для чоловіків) або до лікаря-дерматовенеролога, який призначить відповідні лабораторні дослідження та лікування. Важливо приймати всі ліки, які вам призначив лікар, щоб повністю позбутися інфекції.

Центр громадського здоров'я реалізує Проєкт MISUPH (Модернізація епіднагляду в сфері громадського здоров'я України), однією з цілей якого є впровадження компонента посилення епідеміологічного нагляду за інфекціями, що передаються статевим шляхом. У рамках проєкту планується активне залучення спеціалістів, які працюють у сфері профілактики, лікування та моніторингу ІПСШ, з метою підвищення рівня діагностики та контролю за поширенням інфекцій.
 

Хламідіоз: симптоми, ускладнення та профілактика
Хламідіоз — це інфекція, що передається статевим шляхом (ІПСШ) і вражає як чоловіків, так і жінок. Хламідіоз часто перебігає безсимптомно, але без лікування може спричинити серйозні ускладнення. Якщо ознаки захворювання і з’являються, то зазвичай через кілька тижнів після незахищеного статевого контакту з інфікованим партнером.

У 2024 році в Україні зареєстровано 2857 випадків хламідіозу.

Симптоми хламідіозу​

У жінок можливі такі симптоми:

  • незвичні виділення з піхви (наприклад, пінисті або з неприємним запахом);
  • кровотеча між менструаціями;
  • печіння або дискомфорт під час сечовипускання.
У чоловіків:

  • виділення з пеніса;
  • печіння під час сечовипускання;
  • біль і набряк одного чи обох яєчок (рідко).
Ректальна форма хламідіозу може виникнути внаслідок незахищеного анального статевого контакту або перенесення інфекції з іншої ураженої ділянки. Основні симптоми — біль у прямій кишці, незвичні виділення та кровотеча з ануса.

Якщо у вас з’явилися будь-які симптоми хламідіозу — зверніться до сімейного лікаря, який направить вас до лікаря-акушера-гінеколога (для жінок), або до лікаря-уролога (для чоловіків) або до лікаря-дерматовенеролога. Щоб позбутися інфекції, необхідно пройти повний курс лікування та чітко дотримуватися рекомендацій лікаря. Своєчасне звернення до лікаря допоможе уникнути серйозних ускладнень у майбутньому.

Хламідіоз, який не лікують, призводить до безпліддя​

У жінок хламідіоз без належного лікування може призвести до серйозних ускладнень, зокрема до розвитку запальних захворювань органів малого таза. Це підвищує ризик непрохідності маткових труб, позаматкової вагітності, безпліддя та хронічного болю внизу живота або в ділянці таза.

У чоловіків ускладнення виникають рідше, але можливі підвищення температури (лихоманка), біль у ділянці калитки (мошонки), а в окремих випадках — безпліддя.

Як передається хламідіоз​

Хламідіоз передається під час:

  • незахищеного сексу;
  • від матері до дитини під час пологів

Як запобігти інфікуванню хламідіозом​

Єдиний ефективний метод профілактики хламідіозу — використання презервативів під час кожного сексуального контакту. А ще варто щонайменше один раз на рік проходити медичні обстеження з вашим партнером/-кою та обговорити попередню сексуальну історію: у разі якщо вони стикалися з основними симптомами ІПСШ — звернутися на консультацію до лікаря.

Крім того, треба обовʼязково відвідати лікаря, якщо у вашого партнера або партнерки з’явилися симптоми ІПСШ або їм поставили відповідний діагноз.



​
 

Сифіліс — хвороба, яку не можна ігнорувати​

Сифіліс оманливо здається хворобою, яка відійшла в минуле й існує лише на сторінках підручників з історії медицини. Ця небезпечна інфекційна хвороба, на жаль, залишається актуальною проблемою.

У 2024 році в Україні зареєстровано 2101 новий випадок сифілісу, а за п’ять місяців 2025 року — 766 випадків хвороби.

Чим небезпечний сифіліс: симптоми​

Інфекція передається статевим шляхом і може роками непомітно прогресувати, уражаючи нервову й серцево-судинну системи, оскільки сифіліс часто має безсимптомний перебіг і виявляється на пізніх стадіях.

На ранній стадії сифіліс проявляється у вигляді виразок (шанкрів) — зазвичай у місці проникнення інфекції (геніталії, анус, ротова порожнина). Згодом виразки зникають, а на їхньому місці з'являються нові симптоми — світлі плями або висипи. Коли й ці ознаки зникають, інфекція продовжує розвиватися в організмі, руйнуючи внутрішні органи.

Як захиститися від сифілісу​

Найефективніший захист від сифілісу — використання презервативів і регулярне тестування на ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом), особливо якщо вам не відома сексуальна історія партнера/партнерки.

Скринінговий тест на сифіліс можна зробити безоплатно за направленням лікаря або придбати експрес-тест в аптеці. Процедура займає близько 15 хвилин.

Сифіліс — виліковний​

Головне якомога раніше звернутися до сімейного лікаря, який направить вас до лікаря-акушера-гінеколога (для жінок), або до лікаря-уролога (для чоловіків) або до лікаря-дерматовенеролога, щоб виявити хворобу й розпочати лікування сифілісу. Для цього лікар призначає антибіотики.

Удосконалення епіднагляду​

Щоби епідеміологи та лікарі на місцях могли ефективніше виявляти сифіліс та інші ІПСШ, Центр громадського здоров’я працює над модернізацією системи епіднагляду. Зокрема за співфінансування Європейського Союзу ЦГЗ реалізовує проєкт MISUPH, який передбачає навчання епідеміологів та лікарів з раннього виявлення й моніторингу ІПСШ.

Пам’ятайте: контрацепція та регулярні обстеження — надійний спосіб захистити себе та своїх близьких.
 
Це точно так сама страшна хвортп особливо четверта стадія
 
Так стаття дуже цікаво не спорю таке рішення
 
Тризопол польский лікує нормально кажуть люди
 
Траву нехай легалізують і буде їм толк в алкашку заборонять
 
Самотестування на ВІЛ: як самостійно зробити тест та інтерпретувати результати


Самотестування на ВІЛ: як самостійно зробити тест та інтерпретувати результати​

Рання діагностика ВІЛ-інфекції та вчасний початок лікування дозволяють зберегти здоров’я. Самотестування на ВІЛ (СТ ВІЛ) – зручний, конфіденційний і швидкий спосіб дізнатися свій ВІЛ-статус. Проте важливо правильно інтерпретувати результат і розуміти, які кроки робити далі.

Що таке тест для самотестування?

Самотестування на ВІЛ — це використання орального або кров’яного швидкого тесту для самостійного визначення наявності антитіл до ВІЛ. Результат зазвичай готовий за 20-30 хв.

Як підготуватися до самотестування?

Використовуючи оральний швидкий тест на ВІЛ, дотримуйтеся таких рекомендацій:

  • не їжте, не пийте і не паліть за 15-30 хв до проходження тесту;
  • не чистіть зуби, не використовуйте засоби (ополіскувачі, жувальні гумки, льодяники тощо) для чищення ротової порожнини за 30 хв. до початку СТ ВІЛ;
  • якщо користуєтесь стоматологічними виробами, наприклад, капами або зубними протезами, зніміть їх для забезпечення безперешкодного доступу тест-лопатки до ясен;
  • переконайтеся, що в ротовій порожнині відсутні кровотечі – потрапляння крові на тест-лопатку для забору рідини спричинить недійсний результат тестування.
Використання кров’яних тестів на ВІЛ не потребує спеціальної підготовки, крім миття рук безпосередньо перед тестуванням.

Як провести самотестування?

Залежно від типу тесту під час процедури візьміть зразок своєї ясенної рідини або крові з пальця, чітко дотримуючись визначеної в інструкції процедури і за допомогою інструкції самостійно визначте результат.

Зверніть увагу: ясенна рідина — це не слина, а рідина, яка природним чином виділяється з ясенної борозни (проміжку між зубом та яснами). При неправильному заборі біоматеріалу результат тестування буде недійсним.

Комплектація упаковок тестів зазвичай така:

  • оральні тести – підставка для тесту, флакон з розчином (буфер), тест-касета, абсорбент та інструкція до тесту;
  • кров’яні тести – тест-касета, флакон з розчином (буфер), стерильний ланцет, піпетка та інструкція, спиртова серветка (залежить від виробника).
Точність діагностики швидкими тестами на ВІЛ становить 99% за умови дотримання інструкції. Тому, застосовуючи СТ ВІЛ будь-якого типу:

  • обов’язково дотримуйтеся інструкції виробника, яка завжди додається у пакуванні до конкретного тесту.
  • робіть тест при температурі в місці проведення в межах 10-30 °С.
  • не використовуйте протермінований тест, тест із пошкодженою упаковкою чи герметичністю його внутрішніх складників.
Як інтерпретувати результат?

Незалежно від типу тесту результат зчитуємо так:

  • наявність виключно однієї забарвленої контрольної смужки (лінії) навпроти «С» вказує, що тест дійсний і результат негативний — ВІЛ-інфекції в організмі не виявлено;
  • забарвлена контрольна смужка «С» та смужка навпроти позначок «Т», «1» або «2» (залежно від типу тесту) – тест дійсний і результат позитивний, тобто виявлено антитіла до ВІЛ;
  • відсутність забарвленої лінії навпроти контрольної смужки «С» свідчить про недійсний тест, незалежно від наявності смужок навпроти інших позначок. Такий результат не беремо до уваги, потрібно провести повторне тестування новим тестом.
Важливо

Позитивний результат СТ ВІЛ – це не встановлення діагнозу. Отримавши такий результат, зверніться до лікаря для проведення додаткових досліджень на ВІЛ-інфекцію. У разі підтвердження позитивного результату тесту, лікар призначить лікування, яке в Україні є безоплатним і доступним для всіх, хто його потребує.

Якщо СТ ВІЛ показав негативний результат, але ви відчуваєте симптоми інфекції, зверніться до медичного закладу для обстеження.

Якщо з моменту потенційно можливого інфікування ВІЛ минуло менше 72 год, зверніться до медичного закладу для обстеження на ВІЛ-інфекцію та вирішення питання призначення постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції.

Якщо минуло понад 72 год., але менше 3 місяців – тест може не виявити антитіла до вірусу в організмі. Це так званий період «серологічного вікна» – коли антитіл до ВІЛ в біологічній рідині занадто мало. В такому разі варто пройти додаткове тестування через 3 та 6 місяців після моменту контакту з потенційно інфікованими рідинами.

Важливо: самотестування на ВІЛ не проводять для дітей та немовлят.

Де отримати тест?

Швидкі тести для самотестування на ВІЛ можна придбати:

  • в аптеках або замовити через онлайн-платформи для бронювання ліків чи на сайтах аптечних мереж.
  • на платформі «ТестВдома» можна замовити безоплатний набір СТ ВІЛ у будь-яке відділення або поштомат Нової пошти, а також кур’єром по всій Україні (окрім тимчасово непідконтрольних Уряду України територій). На платформі також можна отримати онлайн-консультацію для підтримки під час тестування.
  • в неурядових організаціях, які надають безоплатні конфіденційні послуги з профілактики ВІЛ, є можливість провести самотестування з консультацією соціального працівника до і після тесту.
    - у рамках програм, що підтримуються PEPFAR, CDC, Глобальним фондом. Інформацію про проєкти у вашому регіоні можна знайти в Інтернеті.
 
Назад
Сверху Снизу