Что нового?
От:

«Медична грамотність»

  • Автор темы Автор темы paramaribo
  • Дата начала Дата начала
paramaribo

paramaribo

Тестер
Регистрация
10/9/25
Сообщения
1,712
Репутация
138
Лайки
1,373
Депозит
51.59$
Хвороба Лайма
Протягом 2019 року було зареєстровано 4 482 випадки хвороби Лайма серед українців. Зокрема, 833 випадки зафіксували у жителів сільської місцевості, а 492 — у дітей до 17 років.

Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) — інфекційне трансмісивне захворювання. Інфекцію переносять іксодові кліщі.

Одним із джерел інфекції є годувальники кліщів — невеликі ссавці й деякі види птахів.

Більшість випадків хвороби Лайма (інфекцію переносять кліщі) фіксують із травня до листопада. Це період найвищої активності іксодових кліщів. Лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща.

Інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока.

Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.

Хвороба Лайма може мати кілька стадій:

  • ранню локалізовану;
  • ранню дисеміновану;
  • пізню хронічну.
Рання локалізована стадія виникає через 1–30 днів (у середньому — через 7) після укусу кліща. Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема. У третині випадків вона не розвивається, що значно ускладнює вчасні діагностику та лікування.

На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями. Згодом зона гіперемії розширюється, а центр — блідне. У деяких випадках еритема, що зазвичай безболісна і не свербить, може бути суцільним червоним тлом.

Без лікування мігруюча еритема зберігається 2–3 тижні. У третини людей недуга завершується на цьому етапі. В інших — переходить у ранню дисеміновану стадію.

Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного розповсюдження збудника. На цій стадії з’являються:

  • шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми;
  • запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт;
  • кістково-м’язові артралгії та міальгії;
  • серцево-судинні блокади.
Клінічні прояви зникають самостійно.

Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).

Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.

Щеплення від Лайм-бореліозу не існує.

Щоб запобігти присмоктуванню кліщів, фахівці радять:

  • застосовувати репеленти і захисний одяг перед тим, як вирушати до місцевостей, де можуть бути кліщі;
  • ретельно оглядати одяг, шкіру під час і після відвідування лісу, парку.
Постконтактна профілактика. В осіб, які проживають на ендемічних територіях, швидке видалення кліща знижує ризик розвитку захворювання. Зараження малоймовірне, якщо тривалість прикріплення кліща становила менше 24 годин, та високоймовірне, якщо понад 72 години.

Як антибіотикопрофілактику хвороби Лайма рекомендовано однократний прийом 200 мг доксицикліну (для дітей старших 8 років — 4 мг/кг, не більше 200 мг). Рутинна антибіотикопрофілактика хвороби Лайма не рекомендована.

Критерії доцільності антибіотикопрофілактики:

  • наповнений кров’ю іксодовий кліщ, видалений щонайменше через 36 годин після прикріплення;
  • минуло не більше 72 год після видалення кліща;
  • поширеність B. burgdorferi у місцевих кліщів становить понад 20%;
  • немає протипоказань (вік менше 8 років, вагітність, період лактації) до застосування доксицикліну.
 

Як уберегтися від холери​

Завдяки медичному прогресу суттєво знизилося поширення холери, однак ця хвороба продовжує становити загрозу для здоров’я людей. Лише з 1 січня по 29 червня 2025 року у 28 країнах Африки та Південно-Східної Азії було зафіксовано близько 301 000 випадків цього захворювання та орієнтовно 3400 смертей.

Холера — це гостре діарейне захворювання, яке найчастіше передається під час вживання заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139 їжі та води. Ще один поширений шлях передачі — купання у зараженій воді. Без належного лікування холера може призвести до смерті за лічені години. За належних умов, як-от доступ до чистої води, медичної допомоги та дотримання правил гігієни, захворювання є цілком контрольованим.

Сьогодні холера й далі поширюється з тих самих причин, що й раніше, — бідність, збройні конфлікти та труднощі з доступом до медичної інфраструктури. Водночас дедалі вагомішу роль відіграють наслідки зміни клімату, через що джерел безпечної води стає менше й збільшуються ризики передачі збудника.

Тим, хто планує поїздки за кордон, варто враховувати наявність підтверджених випадків холери в окремих регіонах. Серед них:

Африка:

  • Малаві: зафіксовані випадки холери у селах уздовж узбережжя озера Малаві.
  • Мозамбік: прибережні райони — ризик зростає в сезон дощів через слабку санітарну інфраструктуру.
  • Кенія: національні парки Масаї-Мара, Амбоселі, Цаво — є ризик зараження через контакт з неперевіреною водою поза кемпінгами.
  • Зімбабве і Замбія: територія біля водоспаду Вікторія у період дощів, коли є ризик змішування каналізаційних стоків із природними водами. Обережність варто проявити у зоні кемпінгів і таборів.
  • Демократична Республіка Конґо: регіон озера Ківу (Гома) — ендемічна зона холери.
  • Ефіопія: джерело Бергел Гйоргис (Bermel Giorgis) в регіоні Амхара — зафіксовані випадки серед паломників, які вживали некип’ячену «святу воду».
Азія та Близький Схід:

  • Індія (Колката) та Бангладеш (населені пункти поблизу дельти Гангу): традиційні релігійні обряди з омовінням у річках та велелюдні фестивалі, пов’язані із використанням води з дельти Гангу, можуть призвести до зараження холерою.
  • Непал: популярні гірські маршрути поблизу гір Еверест та Аннапурна проходять через села з обмеженим доступом до чистої води.
  • Ємен: триває важка епідемія холери.
  • Таїланд: поширенню холери сприяють ризики, пов’язані з вуличною їжею, високою температурою, вологим кліматом і сезонними підтопленнями в умовах відсутності належного санітарного нагляду, особливо в південних та прибережних регіонах.
Як уберегтися від холери

1. Мийте руки з милом і безпечною водою:

  • до, під час і після приготування їжі;
  • перед вживанням їжі або годуванням дітей;
  • після користування туалетом;
  • після контакту з хворими на холеру або з симптомами цієї хвороби (діарея, блювота, болі у животі тощо).
За відсутності мила й води використовуйте дезінфектанти для рук із вмістом спирту не менше 60%.

2. Дотримуйтеся технології приготування їжі: термічно обробляйте; мийте та знімайте шкірку з фруктів і овочів.

3. Використовуйте лише кип’ячену або бутильовану воду для пиття, приготування їжі, миття посуду та чищення зубів.

4. Купайтеся лише в офіційно дозволених місцях та уникайте потрапляння води в рот і ніс під час купання.

5. Перед поїздкою в регіони з ризиком спалаху холери вакцинуйтеся.

6. Майте з собою препарати для оральної регідратації (допоможуть у разі втрати рідини при діареї) та таблетки для знезараження води.

Кип’ятіння вбиває холерні вібріони вже через 1 хвилину.

Під час вживання їжі та напоїв у закладах харчування дотримуйтеся простих правил безпеки:

  • Уникайте льоду, якщо не впевнені, що його зроблено з безпечної води.
  • Безпечними вважаються гарячий чай чи кава, а також вода, сік тощо у пляшках чи герметичній упаковці.
  • Їжте лише добре термічно оброблену та щойно приготовану гарячу їжу.
  • Перевагу надавайте пастеризованому молоку. Якщо сумніваєтесь у його якості — краще прокип’ятіть.
  • Уникайте морозива сумнівної якості.

Пам’ятайте: холера — не хвороба з минулого, а реальна загроза, тому важливо дотримуватися профілактики.
 

Старіння без деменції: як цього досягти​

Забути про призначену зустріч, повторювати одні й ті самі запитання, загубитися в добре знайомому місці — такі випадки в житті близької вам людини можуть здатися несуттєвими, їх можна списати на втому чи неуважність. Але якщо таке трапляється — це може бути першими ознаками когнітивних порушень і деменції.

Деменція — це порушення роботи мозку, яке спричиняє погіршення пам’яті, мислення, орієнтації, мови та здатності робити звичні повсякденні речі. Це аж ніяк не частина «нормального старіння». Деменція призводить до порушення соціальної адаптації людини, робить її нездатною до продовження професійної діяльності та/або обмежує можливості самообслуговування.

«У 2019 році в Україні було 650 тисяч людей з деменцією. За прогнозами, до 2050 року їх стане понад мільйон», — зазначає Юрій Фломін, лікар-невролог, заслужений лікар України, доктор медичних наук, національний експерт з інсульту Бюро ВООЗ в Україні.

Розповідаємо про причини деменції та як її профілактувати в матеріалі, підготовленому Центром громадського здоров’я у співавторстві з Юрієм Фломіним.

Чому виникає деменція​

Майже половину всіх випадків деменції спричиняють чинники, на які ми МОЖЕМО впливати.

«Є чотирнадцять потенційних причин (чинників ризику) деменції, на які ми можемо впливати. І це досі маловідомий факт, що деменцію справді можна профілактувати».

Одним із факторів є низький рівень освіти — це єдиний чинник, на який можна вплинути ще підлітковому віці. Якщо усунути цей чинник, ризик деменції може знизитися на 7%.

«Деякі люди скаржаться, мовляв, вивчення математики у школі не знадобилося в дорослому житті. Проте розв’язування математичних задач розвиває наші нейронні мережі, які нам потрібні для критичного аналізу інформації та пошуку рішень різноманітних проблем. Сформовані завдяки математиці нейронні зв’язки слугують нам все життя. Тому ми заохочуємо людей, щоб вони отримували принаймні середню освіту».

Нижче перелік з іще 13 факторів ризику розвитку деменції та відсоткове значення, як може знизитися ризик розвитку деменції, якщо вплив цих факторів зникне.

Фактори ризику в середньому віці (40–60 років):

  • втрата слуху (7%);
  • високий рівень холестерину (7%);
  • депресія (3%);
  • травми мозку (3%);
  • відсутність рухової активності (2%);
  • діабет (2%);
  • куріння (2%);
  • артеріальна гіпертензія (2%);
  • ожиріння (1%);
  • надмірне вживання алкоголю (1%).
«Саме ваш спосіб життя та вибір, який ви робите у свої 30–50 років, значною мірою визначають, чи будете ви здорові та самостійні, коли прийде “осінь життя”».

Фактори ризику у віці 60+:

  • соціальна ізоляція (5%);
  • забруднене повітря (3%);
  • втрата зору (2%).

Як профілактувати розвиток деменції​

Якщо усунути вплив усіх чотирнадцяти перелічених вище чинників, ризик деменції можна знизити на 45%. Нижче даємо поради, як це зробити.

Харчуйтеся збалансовано

Здорове харчування допомагає зберегти когнітивне здоров’я. Додавайте до раціону фрукти та овочі, цільнозернові продукти, нежирне м’ясо й морепродукти, ненасичені жири (наприклад, оливкову олію), знежирені молочні продукти. Обмежуйте вживання продуктів з високим вмістом насичених жирів, солі та цукру (такі дані вказують на упаковці) — вони негативно впливають на судини та мозок.

Будьте фізично активні

Регулярна фізична активність підтримує здоров’я серцево-судинної системи, покращує кровообіг і сприяє постачанню кисню до мозку. Рух допомагає знизити ризик факторів, які впливають на появу деменції, — артеріальної гіпертензії, діабету й ожиріння.

Тренуйте розум

Розумова активність стимулює роботу мозку і сприяє створенню нових нейронних зв’язків. Читайте книжки, розв’язуйте головоломки, грайте в шахи чи настільні ігри, опановуйте нові навички або хобі. Психологічна гнучкість допомагає довше зберігати ясність мислення.

Підтримуйте соціальні зв’язки

Живе спілкування — це не лише приємно, а й корисно для мозку. Воно допомагає боротися з самотністю та депресією, які є чинниками ризику деменції. Частіше зустрічайтеся з близькими, долучайтеся до спільнот або гуртків за інтересами.

Дбайте про слух і зір

Втрата слуху та зору пов’язана з підвищеним ризиком деменції.

«Наш мозок потребує постійної сенсорної стимуляції. Без цього він не може нормально функціонувати. Коли ми втрачаємо зір чи слух, мозок позбавляється важливої вхідної інформації, що погіршує його роботу і може підвищити ризик розвитку деменції».

Регулярно перевіряйте зір і слух, за потреби використовуйте окуляри, лінзи, слухові апарати та інші коригувальні засоби. Захищайте органи чуття від перевантаження, травм та шкідливих впливів.

Підтримуйте психічне і фізичне здоров’я

Контроль за хронічними захворюваннями допомагає знизити ризик розвитку деменції. Лікуйте депресію, цукровий діабет, високий артеріальний тиск чи холестерин — ці стани впливають на роботу мозку. Регулярно проходьте медичні огляди та дотримуйтеся рекомендацій лікарів.

Спіть достатньо

Якісний сон дає мозку змогу відновитися і «перезапустити» важливі когнітивні функції. Намагайтеся спати 7–9 годин щодоби, лягайте в один і той же час, обмежте гаджети перед сном. Якщо маєте проблеми зі сном, зверніться до лікаря.

Запобігайте травмам голови

Травми голови — одна з причин розвитку деменції. Щоб уникнути падінь і наслідкових травм голови — носіть зручне неслизьке взуття. Під час їзди на велосипеді чи інших активностей, де є ризик травмувати голову, вдягайте шолом.

Відмовтеся від куріння

Куріння негативно впливає на судини, зменшує об’єм мозку і прискорює когнітивний спад. Відмова від тютюну позитивно впливає на роботу мозку і якість життя загалом. Навіть у старшому віці це покращує здоров’я, знижує ризик серцево-судинних хвороб, інсульту та інших хвороб.

Фактори ризику деменції, на які ми НЕ МОЖЕМО впливати​

Найбільші такі чинники — спадковість і вік від 65 років.

«Захворюваність на деменцію подвоюється кожні п'ять років у віці від 65. Тобто, якщо у віці 65-74 роки близько 5% людей мають деменцію, то у віці від 85 років — це вже третина. Якби люди жили до 120-140 років, то всі б закінчували життя в стані деменції».

Як проявляється деменція​

«У клінічній практиці я часто бачу: люди не готові визнавати, що в близької людини почалися когнітивні порушення. Вони заперечують, сперечаються, згадують окремі “нормальні” моменти. Тому перший крок — навчитися розпізнавати, коли це починається».

Ознаки деменції — якщо людина:

  • повторює запитання, історії або твердження;
  • забуває про призначені зустрічі;
  • приймає нелогічні рішення, як-от купівля непотрібних або непридатних речей;
  • має труднощі з фінансовими справами — оплатою рахунків, моніторингом банківських виписок тощо;
  • з трудом користується простими приладами, наприклад, їй складно користуватися телефоном, пультом від телевізора;
  • не може згадати, який зараз місяць чи рік;
  • втрачає інтерес до хобі та звичних занять;
  • має загальні проблеми з мисленням та/або пам’яттю.
 
С
paramaribo написал(а):
Слово не горобець вилетить не спіймаєш
Нажмите для раскрытия...
Слово не горобець а писюн не оливець

Ну
stopwo2215 написал(а):
Ну мы все здесь знатоки
Нажмите для раскрытия...
И как тут поспорить

paramaribo написал(а):
Слова це те саме мистецтво
Нажмите для раскрытия...
Но им нужно овладеть и правильно пользоваться

Та это от не самое страшное последствия могут быть хуже
paramaribo написал(а):
Мішати треба вміти правильно іноді не виходить правда і результат на килими
Нажмите для раскрытия...

paramaribo написал(а):
Треба розвивати скоро будеш картини писати й продавати
Нажмите для раскрытия...
А потом пойдут скульптуры, а после вокал и понеслась байк, рок, наркотики !!!
 
Прекрасная структурность, читается с уважением.
 
Настоящая редкость — искренний и спокойный текст.
 
Микродозинг грибов может помочь здоровью
 
Лаймбореліоз серйозне захворювання треба бути об
 
полезное средство - мед грамотность
 
Назад
Сверху Снизу