Я пам’ятаю..
Твої нездійсненні бажання,
В глибоких очах — лиш кохання, солона сльоза на щоці.
Той клаптик паперу,
де трішечки слів на прощання,
Надії та ще сподівання тримала ти міцно в руці.
Твоє русяве волосся..
як вітер, лоскоче ним губи,
І дійсно цього не забути…
ти увійшла в мої сни.
Ми як малі діти, були до всього цікаві,
А ще — міцна львівська кава
з п’янким ароматом весни.
Я пам’ятаю…
На зустрічі мені твої кроки,
Як в танці, а потім ми змокли, ховаючись від дощ
Твої нездійсненні бажання,
В глибоких очах — лиш кохання, солона сльоза на щоці.
Той клаптик паперу,
де трішечки слів на прощання,
Надії та ще сподівання тримала ти міцно в руці.
Твоє русяве волосся..
як вітер, лоскоче ним губи,
І дійсно цього не забути…
ти увійшла в мої сни.
Ми як малі діти, були до всього цікаві,
А ще — міцна львівська кава
з п’янким ароматом весни.
Я пам’ятаю…
На зустрічі мені твої кроки,
Як в танці, а потім ми змокли, ховаючись від дощ
