Альфа-PVP Киев НП Тріп репортаж на пробу ПВП від магазина all inclusive "рижа пора"

  • Автор темы Автор темы Williams
  • Дата начала Дата начала

Williams

Тестер
Регистрация
2/9/25
Сообщения
2,653
Репутация
71
Лайки
711
Депозит
26.00$
Я стояв під будинком, де нещодавно поставили нові магнітні домофони — усе блищить, наче в майбутньому. У кишені телефон із відкритим плейлистом саундтреку до таксі, у голові пір подс,вже трохи холодно, відчуття, що сьогоднішній вечір буде особливим.
Доброго дня та прекрасного настрою
про себе:
вага 69 кг,
ріст 173см
пол:чол,
вік:26
речовина:пвп
вес :1
дозіровка:40мг
крос толлер шш+водка+пвп
толлер -низький
на тижні пвп

На вигляд прозорі досить великі камені дещо з забарвленям
Screenshot_2025-11-13-10-31-34-678_org.telegram.messenger.jpg


Друг під’їжджає на старому авто, всередині пахне кавою й легким хвилюванням. Ми сідаємо, їду за пробніком від нового шопу,
забрав,спс магазину скоро буде тріп,достаєм чисту посудину
запускаємо музику,
19:34
насипаю пару камінців,Вхід
Дивлюсь як тануть і пливуть каплі
і місто починає дихати в унісон із нашими думками.
20:05
Думки розлітаються, як світлові промені — хочеться писати, створювати, ділитися. У голові фрази складаються в ритм, як текст пісні, що народжується сама собою.
21:00
Він пропонує покурити, я відмовляюся замість того вдихаю нічне повітря. друг собі катає а я стараюсь занотувати моменти
В ньому є щось електричне, як іскра перед грозою.

21:15
Світ здається м’яким. Морозиво роздупляє . Музика Тарантіно на фоні, і все виглядає як сцена з кіно, де я головний герой.паклю собі

22:00вже вдома ,намалюю катаю каплю спокій ,
22:02 суєта ізмена накрила палю ще
Настрій змінюється хвилями: ейфорія переходить у спокій, потім у легку апатію. Я вмикаю ще раз *Pulp Fiction OST* і ловлю себе на думці, що життя — це монтаж. Просто треба вчасно поставити правильний саундтрек.

22:46
Відкриті вікна, нічні звуки міста, і думки течуть, як музика.Холодно. Пишу у чат, гортаю тік-ток — все здається пов’язане, як єдиний потік інформації.

23:05
Поруч подруга. Ми розмовляємо про фільми, сни, дитинство. Сміх, тепло, дотики. Цей момент — теж свого роду кайф, тільки природний, людський,розмовляєм і трохи досипаємо

2:20перед очима каплі що пливуть
IMG_20251113_102735_658.jpg

Подруга розповідає історію про своє дитинство — як вони з братом ловили світлячків у банку й думалидуже багато всього розказуєм один одному і неможе докінцярозказати, що це справжні зірки. І я ловлю себе на думці, що ми всі трохи такі ж — ловимо світло, щоб не забути, що воно є.
У вухах — Moby – Porcelain. Звуки вечора змішуються з басами. Люди навколо, машини, шелест дерев — усе грає в одному ритмі.

Я кажу:
— Знаєш, кожен день — це як ремікс на попередній. Ті ж ноти, але по-іншому зведено.
Вона сміється й тихо додає:
— Тоді головне не грати одну й ту ж пісню занадто довго.

3:00
Коли вона засинає, я дописую цей звіт.
“Найкращий трип — це момент, коли ти просто щасливий бути тут. Без причин, без виправдань.”
Висновок простий:
ейфорія — це не речовина,
ейфорія — це момент, коли ти відчуваєш життя без фільтра.

09:17
Прокидаюся . Сонце падає на підвіконня рівним квадратом, ніби хтось спеціально виставив світло для сцени. Голова чиста, але в ній — відлуння вчорашніх розмов. Наче хтось лишив плівку, яку тепер треба перемотати й переглянути.
09:30
На кухні — запах кави й трохи винограду, що залишився з ночі. Подруга ще спить. Дивлюсь на неї — і здається, що час уповільнився. Немає поспіху, лише легкість.

10:05
Виходжу на балкон. Місто живе своїм звичним шумом,голоси дітей, гавкіт собаки. Але я це чую по-іншому. Раніше ці звуки дратували, тепер — це як саундтрек до нового дня)).

10:40
Пишу короткі нотатки в телефон:
> «Не шукай підйому в зовнішньому, коли все, що треба, вже дихає всередині».
Це стає моїм правилом на день.

11:15
Вона прокидається, каже: “Ти знову пишеш?” — і посміхається.
— Так, відповідаю,а як без того
заварив каву,У голові все ще пульсує музика — не гучна, а така, що живе між думками. В Spotify грає *Massive Attack – Teardrop*.

11:30
Йду по хліб
повністю свіжа голова,вийшло з оргпнізму
Відчуття, що світ став більш реалістичним, але водночас — більш м’яким. Люди в черзі до каси виглядають як персонажі фільму, а не статисти. Можливо, це і є тріп, тільки без хімії — просто уважність до деталей.


підсумок
вигляд:9\10
стелс 9\10
надежность 10\10
Вкус 10\10
ефект 10\10
спілкування з оператором 10\10
загальна оцінка 9
 
Я стояв під будинком, де нещодавно поставили нові магнітні домофони — усе блищить, наче в майбутньому. У кишені телефон із відкритим плейлистом саундтреку до таксі, у голові пір подс,вже трохи холодно, відчуття, що сьогоднішній вечір буде особливим.
Доброго дня та прекрасного настрою
про себе:
вага 69 кг,
ріст 173см
пол:чол,
вік:26
речовина:пвп
вес :1
дозіровка:40мг
крос толлер шш+водка+пвп
толлер -низький
на тижні пвп

На вигляд прозорі досить великі камені дещо з забарвленям
Посмотреть вложение 44821


Друг під’їжджає на старому авто, всередині пахне кавою й легким хвилюванням. Ми сідаємо, їду за пробніком від нового шопу,
забрав,спс магазину скоро буде тріп,достаєм чисту посудину
запускаємо музику,
19:34
насипаю пару камінців,Вхід
Дивлюсь як тануть і пливуть каплі
і місто починає дихати в унісон із нашими думками.
20:05
Думки розлітаються, як світлові промені — хочеться писати, створювати, ділитися. У голові фрази складаються в ритм, як текст пісні, що народжується сама собою.
21:00
Він пропонує покурити, я відмовляюся замість того вдихаю нічне повітря. друг собі катає а я стараюсь занотувати моменти
В ньому є щось електричне, як іскра перед грозою.

21:15
Світ здається м’яким. Морозиво роздупляє . Музика Тарантіно на фоні, і все виглядає як сцена з кіно, де я головний герой.паклю собі

22:00вже вдома ,намалюю катаю каплю спокій ,
22:02 суєта ізмена накрила палю ще
Настрій змінюється хвилями: ейфорія переходить у спокій, потім у легку апатію. Я вмикаю ще раз *Pulp Fiction OST* і ловлю себе на думці, що життя — це монтаж. Просто треба вчасно поставити правильний саундтрек.

22:46
Відкриті вікна, нічні звуки міста, і думки течуть, як музика.Холодно. Пишу у чат, гортаю тік-ток — все здається пов’язане, як єдиний потік інформації.

23:05
Поруч подруга. Ми розмовляємо про фільми, сни, дитинство. Сміх, тепло, дотики. Цей момент — теж свого роду кайф, тільки природний, людський,розмовляєм і трохи досипаємо

2:20перед очима каплі що пливутьПосмотреть вложение 44820
Подруга розповідає історію про своє дитинство — як вони з братом ловили світлячків у банку й думалидуже багато всього розказуєм один одному і неможе докінцярозказати, що це справжні зірки. І я ловлю себе на думці, що ми всі трохи такі ж — ловимо світло, щоб не забути, що воно є.
У вухах — Moby – Porcelain. Звуки вечора змішуються з басами. Люди навколо, машини, шелест дерев — усе грає в одному ритмі.

Я кажу:
— Знаєш, кожен день — це як ремікс на попередній. Ті ж ноти, але по-іншому зведено.
Вона сміється й тихо додає:
— Тоді головне не грати одну й ту ж пісню занадто довго.

3:00
Коли вона засинає, я дописую цей звіт.
“Найкращий трип — це момент, коли ти просто щасливий бути тут. Без причин, без виправдань.”
Висновок простий:
ейфорія — це не речовина,
ейфорія — це момент, коли ти відчуваєш життя без фільтра.

09:17
Прокидаюся . Сонце падає на підвіконня рівним квадратом, ніби хтось спеціально виставив світло для сцени. Голова чиста, але в ній — відлуння вчорашніх розмов. Наче хтось лишив плівку, яку тепер треба перемотати й переглянути.
09:30
На кухні — запах кави й трохи винограду, що залишився з ночі. Подруга ще спить. Дивлюсь на неї — і здається, що час уповільнився. Немає поспіху, лише легкість.

10:05
Виходжу на балкон. Місто живе своїм звичним шумом,голоси дітей, гавкіт собаки. Але я це чую по-іншому. Раніше ці звуки дратували, тепер — це як саундтрек до нового дня)).

10:40
Пишу короткі нотатки в телефон:
> «Не шукай підйому в зовнішньому, коли все, що треба, вже дихає всередині».
Це стає моїм правилом на день.

11:15
Вона прокидається, каже: “Ти знову пишеш?” — і посміхається.
— Так, відповідаю,а як без того
заварив каву,У голові все ще пульсує музика — не гучна, а така, що живе між думками. В Spotify грає *Massive Attack – Teardrop*.

11:30
Йду по хліб
повністю свіжа голова,вийшло з оргпнізму
Відчуття, що світ став більш реалістичним, але водночас — більш м’яким. Люди в черзі до каси виглядають як персонажі фільму, а не статисти. Можливо, це і є тріп, тільки без хімії — просто уважність до деталей.


підсумок
вигляд:9\10
стелс 9\10
надежность 10\10
Вкус 10\10
ефект 10\10
спілкування з оператором 10\10
загальна оцінка 9
Доброго вечера,благодарю за такую яркую описанную вами картину...
 
Дуже якісний та вайбовий тріп, дякую за творчість бро)
 
Назад
Сверху Снизу