Вы используете устаревший браузер. Этот и другие сайты могут отображаться в нём некорректно. Вам необходимо обновить браузер или попробовать использовать другой.
Космічний пил, який ми бачимо на небі, є наслідком загибелі старих зірок. Коли зірка вмирає, вона викидає свої елементи в космос, і ці матеріали можуть стати основою для нових зірок і планет.
Метеорити — це об'єкти, які потрапляють в атмосферу Землі з космосу. Більшість з них згорає в атмосфері, але ті, що досягають поверхні, можуть бути величезними і важкими.
Чорні діри можуть поглинати величезні кількості енергії і матерії. Вони настільки потужні, що нічого, навіть світло, не може втекти від їх гравітаційного поля.
Деякі зірки, які ми бачимо в небі, насправді можуть бути вже мертвими. Світло від них подорожує мільйони років, і ми все ще спостерігаємо їхню минулу активність.
Туманність Тростника є однією з найбільших і найяскравіших туманностей у нашій галактиці. Це об’єкт, у якому активно формуються нові зірки. Вона знаходиться приблизно за 8 000 світлових років від Землі.
Космос не видно в ультрафіолетовому спектрі, оскільки атмосферу Землі поглинає більшість ультрафіолетових хвиль. Але за допомогою космічних телескопів, як-от "Хаббл", ми можемо досліджувати цей спектр.
Існує теорія, що чорні діри можуть зберігати інформацію про все, що потрапляє в них, і вивільняти її через "парадокс чорної діри". Це одна з найбільших загадок сучасної фізики.
Деякі планети у Всесвіті можуть не мати обертання навколо своєї осі, тобто вони завжди показують одну й ту саму сторону до своєї зірки, як Місяць по відношенню до Землі.
Чорні діри можуть викидати величезні потоки енергії та матерії у вигляді джетів, що рухаються майже зі швидкістю світла. Це відбувається, коли матерія підходить дуже близько до горизонту подій
Найближча до нас зірка після Сонця — Проксима Центавра, яка знаходиться всього за 4.24 світлових роки від Землі. Це неймовірно близька відстань у космічному масштабі!
Магнітне поле Землі захищає нас від космічної радіації і сонячних вітрів, однак не всі планети мають таке поле. Наприклад, на Марсі магнітне поле майже відсутнє.
Тритон — супутник Нептуна — має на своїй поверхні сніг, що складається з азоту. Це унікальний феномен в Сонячній системі, оскільки таке явище не зустрічається на Землі.