До сьогодні пробіотики вважають ліками від усіх видів травних захворювань. Крім того, часто сімейні лікарі призначають їх разом із антибіотиками.
Але насправді пробіотики можуть навіть перешкоджати мікробіому кишечника (всім мікроорганізмам, що живуть у кишечнику людини) повертатися в норму після курсу антибіотиків, пише The Guardian.
Зазвичай організм отримує пробіотики у вигляді добавок або такої їжі як йогурт чи кефір.
Різні люди абсолютно по-різному реагують на пробіотики.
До таких висновків прийшли вчені після того, як провели відповідне дослідження.
У ньому взяли участь дві групи людей.
Перша після курсу антибіотиків приймала пробіотики, а другій ввели зразки їх власного мікробіома, зібраного ще до початку курсу антибіотиків.
[L]Потім вчені провели ендоскопію та колоноскопію і вивчили мікробіоми цих людей.
З'ясувалося, що мікробіоми тих, хто приймав пробіотики, зазнали "дуже важких порушень".
"Як тільки пробіотики колонізували кишечник, вони фактично гальмували повернення мікробіома у нормальний стан після лікування антибіотиками", – розповідає імунолог з Інституту наук Вайцмана в Ізраїлі та головний автор дослідження Еран Елінав.
Більше того, експенція генів – процес, за допомогою якого генна ДНК перетворюється у функціональний генний продукт, такий як білок або РНК – була порушена у кишечниках тих, хто приймав пробіотики.
При цьому шкідливий вплив пробіотиків тривав протягом 6 місяців після їх вживання.
Ці негативні ефекти не спостерігалися у групі людей, яким ввели зразок оригінального мікробіома. Їх мікробіом нормалізувався протягом кількох днів.
Однак повторне введення оригінального мікробіома в організм після вживання антибіотиків, ймовірно, не є вирішенням проблеми для всіх людей, попереджає Елінав.
Також дослідники вивчили колонізацію та вплив пробіотиків на 15 людей за допомогою проб їх шлунково-кишечного тракту.
Вони розділили людей на дві групи: одній дали препарат з 11 штамів поширених пробіотиків, а іншій – плацебо.
У результаті вчені змогли першу групу розділити на ще дві: перша – та, кишечник яких протистояв колонізації пробіотиків, і друга – та, у якій пробіотики колонізували кишечник, модифікували склад мікробіома та гени людини.
Жодних з цих ефектів не відбулося з групою, яка приймала плацебо.
За словами Елінава, універсальне лікування пробіотиками слід замінити на індивідуальну терапію. Таким чином пробітики матимуть більші шанси бути корисними для здоров'я.
У цьому дослідженні не розглядали клінічні ефекти пробіотиків, тому потрібно провести додаткові дослідження.
Але насправді пробіотики можуть навіть перешкоджати мікробіому кишечника (всім мікроорганізмам, що живуть у кишечнику людини) повертатися в норму після курсу антибіотиків, пише The Guardian.
Зазвичай організм отримує пробіотики у вигляді добавок або такої їжі як йогурт чи кефір.
Різні люди абсолютно по-різному реагують на пробіотики.
До таких висновків прийшли вчені після того, як провели відповідне дослідження.
У ньому взяли участь дві групи людей.
Перша після курсу антибіотиків приймала пробіотики, а другій ввели зразки їх власного мікробіома, зібраного ще до початку курсу антибіотиків.
[L]Потім вчені провели ендоскопію та колоноскопію і вивчили мікробіоми цих людей.
З'ясувалося, що мікробіоми тих, хто приймав пробіотики, зазнали "дуже важких порушень".
"Як тільки пробіотики колонізували кишечник, вони фактично гальмували повернення мікробіома у нормальний стан після лікування антибіотиками", – розповідає імунолог з Інституту наук Вайцмана в Ізраїлі та головний автор дослідження Еран Елінав.
Більше того, експенція генів – процес, за допомогою якого генна ДНК перетворюється у функціональний генний продукт, такий як білок або РНК – була порушена у кишечниках тих, хто приймав пробіотики.
При цьому шкідливий вплив пробіотиків тривав протягом 6 місяців після їх вживання.
Ці негативні ефекти не спостерігалися у групі людей, яким ввели зразок оригінального мікробіома. Їх мікробіом нормалізувався протягом кількох днів.
Однак повторне введення оригінального мікробіома в організм після вживання антибіотиків, ймовірно, не є вирішенням проблеми для всіх людей, попереджає Елінав.
Також дослідники вивчили колонізацію та вплив пробіотиків на 15 людей за допомогою проб їх шлунково-кишечного тракту.
Вони розділили людей на дві групи: одній дали препарат з 11 штамів поширених пробіотиків, а іншій – плацебо.
У результаті вчені змогли першу групу розділити на ще дві: перша – та, кишечник яких протистояв колонізації пробіотиків, і друга – та, у якій пробіотики колонізували кишечник, модифікували склад мікробіома та гени людини.
Жодних з цих ефектів не відбулося з групою, яка приймала плацебо.
За словами Елінава, універсальне лікування пробіотиками слід замінити на індивідуальну терапію. Таким чином пробітики матимуть більші шанси бути корисними для здоров'я.
У цьому дослідженні не розглядали клінічні ефекти пробіотиків, тому потрібно провести додаткові дослідження.
