У будь-якому з цих випадків ходьба здатна допомогти. Адже вона є однією з найдоступніших вправ, яка підходить для людей з різним рівнем підготовки.
Особливу увагу зараз привертає техніка інтервальної ходьби (interval walking training, IWT), також відома як "японська ходьба", пише The Washington Post.
Майже 20 років тому команда під керівництвом Хіросі Носі та інших японських учених опублікувала дослідження, в якому з"ясувалося, що люди середнього та похилого віку, які практикували інтервальну ходьбу високої інтенсивності, мали нижчий артеріальний тиск, сильніші м"язи стегон та кращу аеробну витривалість у порівнянні з тими, хто ходив у помірному, рівномірному темпі.
"Коли ви збільшуєте інтенсивність ходьби або іншої вправи, яка піднімає пульс, це сприятливо позначається на серцево-судинній системі та покращує аеробні показники. Серце відчуває корисне навантаження, завдяки чому з часом знижується артеріальний тиск", - пояснює Мір Алі, хірург і директор центру зі зниження ваги MemorialCare в Каліфорнії.
Масукі також додає, що додаткові дослідження її команди довели користь інтервальної ходьби для сну, когнітивних функцій і боротьби з депресією.
"Усвідомлена ходьба, особливо на природі, допомагає знизити тиск, рівень кортизолу, поліпшити концентрацію і сон, а також стабілізувати настрій. Якщо при цьому використовувати інтервальний підхід, ефект буде ще вищим: він поєднує користь від перебування на природі з мотиваційною структурою досяжних фізичних цілей", - каже Барбара Вокер, психолог з Університету Цинциннаті.
Звісно, найкраще тренування - те, яке ви дійсно будете робити. Виникає питання: якщо швидка ходьба така корисна, чому б не йти в такому темпі весь час?
За словами Масукі, інтервальна ходьба простіша, ніж безперервне інтенсивне навантаження. Дослідники пробували запропонувати одній групі ходити 30 хвилин у високому темпі без перерви. Але ніхто не закінчив програму, всі скаржилися, що це надто нудно і важко. Більшість досліджень показують, що близько 60-90% учасників успішно освоюють IWT.
Один із плюсів - економія часу. Для декого щоденні цілі на кшталт 10 000 кроків виглядають надто обтяжливо.
"Хоча 10 000 кроків справді покращують тиск, рівень цукру і ліпідів, інтервальна ходьба за менший час може дати той самий ефект, а іноді й кращий", - підкреслює Патрік Фрателлоне, кардіолог із Нью-Йорка.
Особливу увагу зараз привертає техніка інтервальної ходьби (interval walking training, IWT), також відома як "японська ходьба", пише The Washington Post.
Майже 20 років тому команда під керівництвом Хіросі Носі та інших японських учених опублікувала дослідження, в якому з"ясувалося, що люди середнього та похилого віку, які практикували інтервальну ходьбу високої інтенсивності, мали нижчий артеріальний тиск, сильніші м"язи стегон та кращу аеробну витривалість у порівнянні з тими, хто ходив у помірному, рівномірному темпі.
"Коли ви збільшуєте інтенсивність ходьби або іншої вправи, яка піднімає пульс, це сприятливо позначається на серцево-судинній системі та покращує аеробні показники. Серце відчуває корисне навантаження, завдяки чому з часом знижується артеріальний тиск", - пояснює Мір Алі, хірург і директор центру зі зниження ваги MemorialCare в Каліфорнії.
Масукі також додає, що додаткові дослідження її команди довели користь інтервальної ходьби для сну, когнітивних функцій і боротьби з депресією.
"Усвідомлена ходьба, особливо на природі, допомагає знизити тиск, рівень кортизолу, поліпшити концентрацію і сон, а також стабілізувати настрій. Якщо при цьому використовувати інтервальний підхід, ефект буде ще вищим: він поєднує користь від перебування на природі з мотиваційною структурою досяжних фізичних цілей", - каже Барбара Вокер, психолог з Університету Цинциннаті.
Звісно, найкраще тренування - те, яке ви дійсно будете робити. Виникає питання: якщо швидка ходьба така корисна, чому б не йти в такому темпі весь час?
За словами Масукі, інтервальна ходьба простіша, ніж безперервне інтенсивне навантаження. Дослідники пробували запропонувати одній групі ходити 30 хвилин у високому темпі без перерви. Але ніхто не закінчив програму, всі скаржилися, що це надто нудно і важко. Більшість досліджень показують, що близько 60-90% учасників успішно освоюють IWT.
Один із плюсів - економія часу. Для декого щоденні цілі на кшталт 10 000 кроків виглядають надто обтяжливо.
"Хоча 10 000 кроків справді покращують тиск, рівень цукру і ліпідів, інтервальна ходьба за менший час може дати той самий ефект, а іноді й кращий", - підкреслює Патрік Фрателлоне, кардіолог із Нью-Йорка.
