Юмористические стишки
- Автор темы Admin
- Дата начала
Вареники із моху, нове меню кацапа!
Час не стоїть, життя іде по троху
Дешевий цукор на болотах то, фігня
А от рецепт "Вареники із моху!"
Сьогодні в моді замутить з зрання.
Хто на болотах вив що санкції до сраки
Вже починають трохи імпорт заміщать
Мабуть вже свиснули на тих болотах раки
Меню кацапа стало підгорять
Своя продукція, звичайно дуже добре
Але коли господар на землі ти, а не лох
В кацапа із свого що залишилось
В тайзі минулорічний та підпрілий мох
Не прирікайтесь, мох їда оленя
Ну а кацап і є, олень і лось
Йому хотілося я думаю пельменя
Але з пельменями в кацапа не зрослось
А не зрослось тому, що світ так хоче
Щоб цей тупий підступненкий народ
Варив вареники із моху та кропиви
Щоб не ганяв з гранатою задрот.
Час не стоїть, життя іде по троху
Дешевий цукор на болотах то, фігня
А от рецепт "Вареники із моху!"
Сьогодні в моді замутить з зрання.
Хто на болотах вив що санкції до сраки
Вже починають трохи імпорт заміщать
Мабуть вже свиснули на тих болотах раки
Меню кацапа стало підгорять
Своя продукція, звичайно дуже добре
Але коли господар на землі ти, а не лох
В кацапа із свого що залишилось
В тайзі минулорічний та підпрілий мох
Не прирікайтесь, мох їда оленя
Ну а кацап і є, олень і лось
Йому хотілося я думаю пельменя
Але з пельменями в кацапа не зрослось
А не зрослось тому, що світ так хоче
Щоб цей тупий підступненкий народ
Варив вареники із моху та кропиви
Щоб не ганяв з гранатою задрот.
Последнее редактирование:
Абияк танк пофарбувавши,
наквецявши на башті V,
покинув орк кохану рашу,
поїхав зароблять лаве.
Та не як всі нормальні люди -
на будівництво чи завод, -
з бридкою посмішкою Юди
проліз в гостомельський город.
Ловив курей, розносив "Фору",
паляв по вікнах і хатах,
до церкви лазив по кагори,
ходив у крадених трусах,
тягнув до танка холодильник,
а той в кабіну не проліз...
І всім казав: він - не розбійник!
"Святий" герой, як той Чингіз!
Та день минув, а ніч тут тиха...
А що це шурхнуло в кущах?
Злетіла з орка злісна пиха,
потік дрижкий, тваринний страх.
І вже не радує та шуба,
що думав жінці привезти,
і телик крадений не любий -
притьмом пірнув в очеретИ,
поповз крізь поле мокрим гадом,
на місяць стогнучи: "Сховай!"
Та ця земля тобі не рада.
Прийшов зі смертю? Погибай!
Не буде в матері й могили -
холонеш в поймі Ірпеня.
Душа таврована, зогнила
сичить в обіймах бісенят...
наквецявши на башті V,
покинув орк кохану рашу,
поїхав зароблять лаве.
Та не як всі нормальні люди -
на будівництво чи завод, -
з бридкою посмішкою Юди
проліз в гостомельський город.
Ловив курей, розносив "Фору",
паляв по вікнах і хатах,
до церкви лазив по кагори,
ходив у крадених трусах,
тягнув до танка холодильник,
а той в кабіну не проліз...
І всім казав: він - не розбійник!
"Святий" герой, як той Чингіз!
Та день минув, а ніч тут тиха...
А що це шурхнуло в кущах?
Злетіла з орка злісна пиха,
потік дрижкий, тваринний страх.
І вже не радує та шуба,
що думав жінці привезти,
і телик крадений не любий -
притьмом пірнув в очеретИ,
поповз крізь поле мокрим гадом,
на місяць стогнучи: "Сховай!"
Та ця земля тобі не рада.
Прийшов зі смертю? Погибай!
Не буде в матері й могили -
холонеш в поймі Ірпеня.
Душа таврована, зогнила
сичить в обіймах бісенят...
Последнее редактирование:
74-річна мешканка Луганська написала вірш-відповідь на пісню Віки Циганової "От Донецка до Кремля – это русская земля"
Слухай, Віка Циганова,
про що буде тут розмова:
Від Донецька до Кремля –
українська це земля.
Наш князь Юрій Долгорукий
підкорив болота, луки
Він Москву вам заснував,
щоб нечистий вас забрав!
Ще в Москві хор жаб співав,
Київ наш вже процвітав.
Жаль, що путін це не знає,
на Вкраїну зазіхає.
Де стояли шахт громади
він поставив свої "Гради".
Зруйнував наші мости
І наставив блокпости.
Там, де соняшник в нас ріс,
поле топчуть "Стрілок", "Біс".
Де були сади, левади,
зараз там його гармати.
Де хліба росли високі,
вирви там навкруг глибокі.
Де малеча тягла санки,
розчавили гірки танки.
Розбомбив він наші хати,
вимусив людей страждати.
Надсила на нас конвої
найсучаснішої зброї.
Він мінує лани чисті –
так робили лиш фашисти.
Ллється кров в моїй країні
Та не вмерти Україні,
Не здамо землі ні клапоть –
пам’ятай це, руський лапоть!
Вірю, знаю – прийде час,
відповість він за Донбас,
За землю мою святую,
за пролиту кров людськую,
За могили в чистім полі,
за всі зламанії долі,
За скалічених людей
І за смерть малих дітей.
Чуєш, віко, стерво сите,
Україну вам не вбити!
І земля моя, Донбас,
прокляла давно вже вас.
Я благаю на колінах:
"Мир дай, Боже, Україні!"
Щастя дай захисникам,
її донькам і синам.
Матір Божа, я благаю,
спокій дай моєму краю,
Дай загиблим місце в раю –
я молю тебе, благаю!
путіна я проклинаю,
" щоб ти здох", йому бажаю.
В небуття підуть кобзони,
путіни і циганови,
Та залишиться країна,
наша ненька Україна.
Вільная і працьовита,
не раз кровію полита.
Слухай, Віка Циганова,
про що буде тут розмова:
Від Донецька до Кремля –
українська це земля.
Наш князь Юрій Долгорукий
підкорив болота, луки
Він Москву вам заснував,
щоб нечистий вас забрав!
Ще в Москві хор жаб співав,
Київ наш вже процвітав.
Жаль, що путін це не знає,
на Вкраїну зазіхає.
Де стояли шахт громади
він поставив свої "Гради".
Зруйнував наші мости
І наставив блокпости.
Там, де соняшник в нас ріс,
поле топчуть "Стрілок", "Біс".
Де були сади, левади,
зараз там його гармати.
Де хліба росли високі,
вирви там навкруг глибокі.
Де малеча тягла санки,
розчавили гірки танки.
Розбомбив він наші хати,
вимусив людей страждати.
Надсила на нас конвої
найсучаснішої зброї.
Він мінує лани чисті –
так робили лиш фашисти.
Ллється кров в моїй країні
Та не вмерти Україні,
Не здамо землі ні клапоть –
пам’ятай це, руський лапоть!
Вірю, знаю – прийде час,
відповість він за Донбас,
За землю мою святую,
за пролиту кров людськую,
За могили в чистім полі,
за всі зламанії долі,
За скалічених людей
І за смерть малих дітей.
Чуєш, віко, стерво сите,
Україну вам не вбити!
І земля моя, Донбас,
прокляла давно вже вас.
Я благаю на колінах:
"Мир дай, Боже, Україні!"
Щастя дай захисникам,
її донькам і синам.
Матір Божа, я благаю,
спокій дай моєму краю,
Дай загиблим місце в раю –
я молю тебе, благаю!
путіна я проклинаю,
" щоб ти здох", йому бажаю.
В небуття підуть кобзони,
путіни і циганови,
Та залишиться країна,
наша ненька Україна.
Вільная і працьовита,
не раз кровію полита.
Последнее редактирование:
В залузганім сільпо купити цигарок
І, притулившись до рапатої стіни,
Дивитись на дівок і як пливе димок
В розхристану блакить блаженної весни.
На струнах спогадів ойойкнеться акорд
— І музика заллє довкілля, небо, світ,
І ти — чи дід сільський, а чи англійський лорд
— Помолодієш вмить на три октави літ...
---
І, притулившись до рапатої стіни,
Дивитись на дівок і як пливе димок
В розхристану блакить блаженної весни.
На струнах спогадів ойойкнеться акорд
— І музика заллє довкілля, небо, світ,
І ти — чи дід сільський, а чи англійський лорд
— Помолодієш вмить на три октави літ...
---
Последнее редактирование:
Можу в ліжку, на столі,
У машині, в поїзді - в купе.
Під пледом в літаку було,
Але заколисало, аж нудило.
На стільці, в кріслі, гамаку -
На дачі було по весні.
І стоячи запросто можу,
Впершись у стіночку в кутку.
Під час відпочинку - на пляжі
І в душовій кабінці навіть ...
Життя навчило з малих років:
Повтору в нашому житті немає.
Неважливо "де" - всюди люблю,
Можливість є - я відразу сплю!
У машині, в поїзді - в купе.
Під пледом в літаку було,
Але заколисало, аж нудило.
На стільці, в кріслі, гамаку -
На дачі було по весні.
І стоячи запросто можу,
Впершись у стіночку в кутку.
Під час відпочинку - на пляжі
І в душовій кабінці навіть ...
Життя навчило з малих років:
Повтору в нашому житті немає.
Неважливо "де" - всюди люблю,
Можливість є - я відразу сплю!
5 днів в плацкартному вагоні,
Я їхав в Крим, "который наш",
Купляв тараньку на пероні,
І недосмажений біляш.
Я мріяв, що побачу Саки,
І пиво питиму, на пляжі,
Та все чомусь пішло до ср***,
Й лиш обгорілі фюзеляжі,
Смердять...
Тепер Джанкой, і Сімферополь,
І Керченський в заторах міст,
Стискає сфінктер Севастополь,
Сезон пішов коту під хвіст.
Хоча жевріє ще надія,
На "славный бархатный сезон",
Та ЗСУ вбиває мрії,
Й все популярніший Кобзон.
5 днів в плацкартному вагоні,
Я в Мухосранськ вертався рідний,
Ох, англо-санкси в Пентагоні!
Ох, Байден, ти мені огидний!
На безіменному пероні,
Тараньку взяв, за три рубля,
Та відчуття, що я курсую,
Шляхом отого корабля.
Я їхав в Крим, "который наш",
Купляв тараньку на пероні,
І недосмажений біляш.
Я мріяв, що побачу Саки,
І пиво питиму, на пляжі,
Та все чомусь пішло до ср***,
Й лиш обгорілі фюзеляжі,
Смердять...
Тепер Джанкой, і Сімферополь,
І Керченський в заторах міст,
Стискає сфінктер Севастополь,
Сезон пішов коту під хвіст.
Хоча жевріє ще надія,
На "славный бархатный сезон",
Та ЗСУ вбиває мрії,
Й все популярніший Кобзон.
5 днів в плацкартному вагоні,
Я в Мухосранськ вертався рідний,
Ох, англо-санкси в Пентагоні!
Ох, Байден, ти мені огидний!
На безіменному пероні,
Тараньку взяв, за три рубля,
Та відчуття, що я курсую,
Шляхом отого корабля.
Крики... Усміхи привітні...
Прапори... пісні...
— Будьте мужні, непохитні,
Єдністю міцні!
Свято волі... скрізь бенкети...
Мрій, надій рої...
— Зброю в руки! за мушкети!
Будуть ще бої!..
Розчинилися темниці...
Друзі серед нас...
— Будьте тверді, як із криці:
Бавитись не час!
Прапори... пісні...
— Будьте мужні, непохитні,
Єдністю міцні!
Свято волі... скрізь бенкети...
Мрій, надій рої...
— Зброю в руки! за мушкети!
Будуть ще бої!..
Розчинилися темниці...
Друзі серед нас...
— Будьте тверді, як із криці:
Бавитись не час!
... З подачі сатанинської руки,
Сховавши за іконами копита,
Осіли в наших храмах на віки
Служителі червонця і корита...
А ми синів ховаємо своїх
І піп російський святить їм могили...
Гонімо геть святителів таких,
Намісників пропитого Кирила.
Зустріне Люцифер під ворітьми
Патлатого московського заброду;
То чорний дух приречений, а ми –
Ми діти християнського народу.
Святий вогонь Христової землі
Горить у храмі чистому твоєму.
Кровоточива зірка на Кремлі
Не пересилить світла Вифлеєму.
Сховавши за іконами копита,
Осіли в наших храмах на віки
Служителі червонця і корита...
А ми синів ховаємо своїх
І піп російський святить їм могили...
Гонімо геть святителів таких,
Намісників пропитого Кирила.
Зустріне Люцифер під ворітьми
Патлатого московського заброду;
То чорний дух приречений, а ми –
Ми діти християнського народу.
Святий вогонь Христової землі
Горить у храмі чистому твоєму.
Кровоточива зірка на Кремлі
Не пересилить світла Вифлеєму.
Вже зимова кінчається казка
І розтануть сніги назавжди,
В Україні є гарна новина -
Шуфріч знов отримав ...
Забуяє весна красою,
Зацвітуть українські сади.
А в країні чудова новина -
Шуфріч знов отримав ...
На вогонь можна вічно дивитись
І на зорі, й на плескіт води,
І на те, як красиво і чесно
Шуфріч знов отримав ...
В Україні традицій багато
Від веснянок до коляди.
Є одна, що нас всіх зігріває -
Це коли Шуфріч ловить ...
Україна була, є і буде,
В цьому світі ми назавжди,
При умові, що в нас регулярно
Шуфріч буде ловити ...
І розтануть сніги назавжди,
В Україні є гарна новина -
Шуфріч знов отримав ...
Забуяє весна красою,
Зацвітуть українські сади.
А в країні чудова новина -
Шуфріч знов отримав ...
На вогонь можна вічно дивитись
І на зорі, й на плескіт води,
І на те, як красиво і чесно
Шуфріч знов отримав ...
В Україні традицій багато
Від веснянок до коляди.
Є одна, що нас всіх зігріває -
Це коли Шуфріч ловить ...
Україна була, є і буде,
В цьому світі ми назавжди,
При умові, що в нас регулярно
Шуфріч буде ловити ...
Ковід, ковід, ковідниця
добра в масці молодиця,
а без маски не така -
дайте антисептика.
Я ковідку заспіваю -
антитіл вам побажаю,
хай lock down отой триклятий
оминає вашу хату
Побажаю вам одразу,
щоб завжди були в запасі
ота гречка із папіром,
навесні що прикупили.
Щоб забулось, як востанє
дистанційне те навчання,
Та без черги вас всю зиму
пропускали в магазини.
Коляд, коляд, коляда
Вірус хай уже мина.
Щоб жили ми всі без бід,
І забули про ковід.
Щоб відкрили всі кордони,
Зникли всі вже заборони,
Щоб ми маски познімали,
Всіх навколо обіймали.
Щоб до всіх вернувся смак,
Щоб відчути в куті мак.
Щоб із нюхом все гаразд,
Було в кожного із нас.
Щоб в селі, а також в місті
Всі в маршрутку могли сісти.
Щоб водій стоячих брав,
І не кашляв, і не чхав.
Будем ми усі радіти,
Хай сміються поряд діти.
Хай Різдво дарує казку,
Мир, любов і Божу ласку.
добра в масці молодиця,
а без маски не така -
дайте антисептика.
Я ковідку заспіваю -
антитіл вам побажаю,
хай lock down отой триклятий
оминає вашу хату
Побажаю вам одразу,
щоб завжди були в запасі
ота гречка із папіром,
навесні що прикупили.
Щоб забулось, як востанє
дистанційне те навчання,
Та без черги вас всю зиму
пропускали в магазини.
Коляд, коляд, коляда
Вірус хай уже мина.
Щоб жили ми всі без бід,
І забули про ковід.
Щоб відкрили всі кордони,
Зникли всі вже заборони,
Щоб ми маски познімали,
Всіх навколо обіймали.
Щоб до всіх вернувся смак,
Щоб відчути в куті мак.
Щоб із нюхом все гаразд,
Було в кожного із нас.
Щоб в селі, а також в місті
Всі в маршрутку могли сісти.
Щоб водій стоячих брав,
І не кашляв, і не чхав.
Будем ми усі радіти,
Хай сміються поряд діти.
Хай Різдво дарує казку,
Мир, любов і Божу ласку.